Справа ще бiльш ускладнюється... - Цаген пiдбiг до вiдеофону i натиснув на кнопку.- Прошу, негайно з'єднайте мене з Всесвiтньою Академiєю. Важливе повiдомлення!
За хвилину вiн доповiдає з телеграфною стислiстю.
- Хвиля сто п'ятдесят сантиметрiв - новi сигнали. Хвиля сто сiмдесят вiсiм сантиметрiв - подальшi сигнали. Хвиля сто дев'яносто шiсть сантиметрiв - знову iншi сигнали... Висновок: планета Iкс в сузiр'ї Центавра висилає кiлька рiзних за своїм характером програм. Про дальшi дослiдження повiдомлю пiзнiше. Все.
Вiн вимкнув апарат i засмiявся:
- Хай тепер сушать собi мозок, а я - не детектив. Агробiолог Алена Свозилова зосереджено подивилась на академiка:
- Скажiть, чи пробували ви вiдповiсти на сигнали?
Цаген знизав плечима:
- Звичайно, пробував. Як вам вiдомо, сигнали подеколи уриваються. В такi перiоди ми посилювали записанi ранiше сигнали i вiдсилали їх назад на тiй же хвилi. Тепер чекаємо на вiдповiдь. Ви не повиннi забувати, що Проксима Центавра знаходиться на вiдстанi чотирьох свiтлових рокiв. Це значить, що стiльки ж туди летiтимуть i радiохвилi, якi теж поширюються в пустотi зi швидкiстю триста тисяч кiлометрiв на секунду. Отже, понад вiсiм рокiв на всю подорож, - звiсно, якщо таємничi створiння дадуть нам вiдповiдь негайно i якщо вiдповiдатимуть взагалi. Iснування мислячих створiнь на Проксимi ще не доведено, про це не можна забувати.
- Ми доведемо! - сказала Алена з викликом.
- Щасти вам! - iронiчно посмiхнувся Цаген. - Як ви можете довести? Досi нiкому не вдалося розшифрувати сигнали, i нема надiї, що це вдасться зробити найближчим часом. Та це й зрозумiло: адже люди на Проксимi, якщо вони там є взагалi, мають зовсiм iнший спосiб мислення, анiж ми.
- Про iснування людей на Проксимi дiзнаємось iншим чином. Просто полетимо туди подивитись.
- Красненько дякую! - засмiявся Цаген. - Бажаю вам щасливої дороги i в десять разiв тривалiшого життя! Скiльки ж ви, нещасна дiвчино, туди летiтимете, якщо сонячний промiнь з своєю шаленою швидкiстю мчить понад чотири роки?!
- Точнiше сказати, чотири роки три мiсяцi двадцять один день i сiм годин. Це я знаю, хоч я для вас тiльки агробiолог! - розсердилась Алена. Це становить близько сорока квадрильйонiв кiлометрiв. Ще з школи пам'ятаю наочний приклад, який трохи допомагає уявити що колосальну вiдстань: "Зменшимо наше Сонце i найближчу зiрку - Проксиму Центавра - до розмiру невеликих м'ячикiв. В такiй же пропорцiї зменшимо i вiдстань мiж цими свiтилами. Тодi м'ячик, що означає Сонце, буде в Празi, а той, що означає Проксиму,- десь аж на узбережжi Пiвнiчної Африки..." Все це менi вiдомо, любий Цаген, i все-таки я вiрю, що ми коли-небудь подивимось на Проксиму зблизька. Бiльш нiчого зараз не розповiм, бо ви - Хома невiрний. Скажу тiльки одне: зачекайте, поки доповiдатиме академiк Навратiл на одному з наступних засiдань Всесвiтньої Академiї, а потiм про мене згадаєте... I до побачення на планетi Iкс!
Роздiл VIII
Приголомшення
Лайф Северсон утiк вiд Наташi Орлової, - утiк, як хлопчисько-пустун вiд обридлої виховательки. Кiнець кiнцем скiльки можна його опiкати? Вiн почуває себе цiлком, цiлком добре. I треба нарештi збагнути суть дивних змiн, що сталися в свiтi; треба переконатись, що десь за межами показаних йому розкошiв не ховаються злиднi. Адже було так у Лондонi: в Вест-Ендi палаци, а на околицях люди ледь животiють...
Лишивши для Наташi записку, щоб не турбувалась, Северсон вибрався через вiкно та й подався через парк звивистою стежкою. Зайшовши таки далеченько, вiн забрався в кущi i простягся горiлиць на барвистому килимi польових квiтiв. На серцi в нього було спокiйно й хороше.
По небу повiльно пливли легенькi бiлi хмарки. Дерева тихо шелестiли яскравим, нiжним листячком. Звiдкись прилетiв метелик i довiрливо сiв на колiно Северсона.