(грецький текст)
Нотатка 36dАРГОНАВТИ. КНИГА III(ПРОДОВЖЕННЯ)
Повертаємось у КувейтВимушена посадка у Дубаїдивовижно білий пісок, мабуть, найпрекрасніший у світі, та розлогі шапки височезних пальмВільно гуляють верблюди, їх ніхто не використовує, вони знову здичавілиСтрашенна невдячність верблюдам та їхньому віковому служінню людиніАнглійка-німфоманка у портовому готелі ххх хххУ неї широка нижня щелепа, блакитні очі, які витріщаються на опуклість на штанях кожного чоловіка, якого помітятьБридка зухвала усмішкаУ порту повнісінько древніх перських човнівПриземкуваті, округлі, на верхніх палубах лежать килими, унітаз, ніби маленька деревяна клітка, висить на кормі, на носі розташований довжелезний деревяний рострВночі ватаги пють чай та грають на своїх інструментахПовернення в КувейтСвіт дипломатії: прийом, на якому присутні чимало з тих дам із снобістським гіпертонусом матки, очманілі та знесилені через своє палке бажанняТільки й мови про кохання Медеї до Ясона, що ж до Золотого руна, то воно то тут, то там у пустелі, плямисто виблискує масним та ледь тремтливим гаряче червоним сяйвом.
(грецький текст)
Нотатка 36еАРГОНАВТИ. КНИГА III(ПРОДОВЖЕННЯ)
Орфеєві роздумиСправжнє народженняДруге народженняПосвята; культурне народженнякаже ОрфейСправжня подорожДруга подорожПершаце сон (у печері, під деревцем: все у материнській утробі)А друга подорож справжня, бо вона реалістичнаВона б не була такою, якби не мала під собою «підґрунтя сну» із першої подорожіМи йдемо слідами Геракла, якому наснилася наша подорожВчинимо так, як Александр і як робили всі рештаНастане мить, коли безмежжя сну подорожі переповнюєтьсяІ залишиться лише безмежжя подорожіМожливо, ми вже останні й наш сон дуже схожий на правду: у звичайнісінькому мапуванні будь-якого місцяМи «запізнілі», прогнилі александрійці, освічені люди, які хтозна-чому мають ще незначний шанс на посвяченняСмерть Орфея (від малярії)Поховання ОрфеяНа околиці недалечко від моря, коли сонце вже стояло на вечірньому прузі, пара чоловіків, які тільки-но повернулися з роботи, розстеляють на піску надворі маленький вицвілий килимок. Роззуваються на піску. Сідають по-турецькому й починають грати на двох своїх інструментах (тамбурин та щось на кшталт надзвичайно безхитрісної пузатої мандоліни, із круглими, як на перських човнах, боками)Це два робітники-емігранти, чорні-чорні, суданці.
(грецький текст)
Нотатка 36fАРГОНАВТИ. КНИГА III(ПРОДОВЖЕННЯ)
Заміри Халкіопі проти АргонавтівМедея обіцяє Калліопі допомогти її синам та її друзямподорож машиною до Басри. Коли прибули до кордону з Іраком, стояла глупа нічСтоянка для дальнобійників, де є кавярня, казармиУ хирлявій будівлі напроти крамнички, осяяної вогнями міського святкування, які, втім, швидко тьмяніють на піску, двоє робітників поспіхом укладаються спати, розстеляючи свої килимки на горбатій долівці.Їхні дитячі обличчя, з яких видно, що це чоловіки високого зросту, з вусиками, вдивляються в далечіньСолдати з однієї казарми винесли свої ліжка просто небаКоло високої облупленої стіни стоїть телевізор, по якому показують якусь американську стрічкуВісімнадцятирічні солдати лишаються подивитися, решта йде спатиОдна пара спить укупі, в одному ліжку, обійнявшись та усміхаючисьБезмісячноСильно тхне застояним моремМіж величезними блискучими рукавами естуарію видніється оаза БасриТам невисокі й тоненькі, вкриті пилом пальмиВони простягаються у неозору далечЧас від часу їх перерізає млистий каналЧорні ручечки стариганя кермують на воді півзогнилим величезним човном, укритим сіллю та брудом, обмазаним смолою, щосили направляючи його веслами, що пірнають до мулистого дна. В єдиному державному величезному готелі в Басрі, понурому, галасливому, із пошарпаними килимками, Ясон мав зустріч з певними бюрократами, які, здається у тому балканському готелі, почувалися надзвичайно затишноПовернення у КувейтПриготування Ясона, під час якого він приносить офіру ГекатіЗявляється ГекатаПриходить гурт дітей шейхів мільярдерів, молодикам під тридцять, повсідавшись на газоні перед готелем ххх ххх, вони грають у карти ніби жебраки чи проститутиГеката зникаєНад рівною й теплою, як лагуна, Перською затокою повис місяць.
(грецький текст)
Нотатка 36eАРГОНАВТИ. КНИГА III(ПРОДОВЖЕННЯ)
Заповіт ОрфеяУ подорожі настає мить, коли повертаєш у зворотну путьОлександра називають не лише Олександром, а й СикандаромСаме Сикандар{27} спромігся зловити дивовижну мить, що передує поверненнюВ основі кожної подорожіЗулмат (Земля Мороку)Повертаються випадковоВиходиш з мороку й повертаєшся до світлаТа чи воно того варте? Поради подорожувальнику Тенелу та Лінкею, котрий на кораблі дивиться вперед, щоб вони не лишились поза міфомПамятати, що Геракл учора вбив змія, якого побачили в пустеліДосить напружити зір, і на самісінькій межі пустелі вдалині покажуться обрисиСліди його, що відбилися на землі, всі навколо ще свіжіОспівавши початок (так написав Орфей у заповіті), ця подорож стала можливою завдяки йомуМіф є художнім твором, але все одно це міфТа зараз, коли подорож досягла апогею, якщо ви це усвідомлюєте, залишітьсяХай Зулмат залишиться тьмяним та необєктивним: справжнім божевіллям, дивакуватістюМисліть, як Бузуг-Ібн-Сахріар, який просто бачить дива без усілякого звязку та сенсуЯкщо для того, щоб повернутись, потрібні офіри, не приносьте їхПамятайте слова поета, що промовляє до вас із могили (поряд з нафтовим родовищем): «ви не пізні, ви не пізніші, виостанні»Якщо ви повернетесь з новими знаннями, ніхто більше ніколи не зможе подорожувати, як ви (закласти підґрунтя сну для подальших реальних подорожей)Привезіть понеслих мавп із зміїною головою чи лапами, як у каченяти, але не МедейЗачудовуйтеся під сяйвом Пурпурових ХмарНе розказуйте нічого Проппу та БланшоЗніяковіння та розпач усієї ватаги, коли дочитали ЗаповітуНіхто не почувається ані Ґордоном Пімом, ані «Трикстером»{28}.
(грецький текст)
Нотатка 36hАРГОНАВТИ. КНИГА IV(ПРОДОВЖЕННЯ)
Коротка подорож у ДамаскМісто скупчилося, ніби величезний пагорб-бункер, на руїнах ярмарків, де цехи обмінювались товарами, та арабських сіл, на голих, брудних пагорбах, по яких бігають, виючи, собакиМіністр закордонних справ ххх ххх у своєму убогому кабінетику, обставленому громіздкими меблями, ніби придбаними у лахмітникаВін зажуренийУвечері запрошує на коктейль, на вечірку, на якій будуть присутні дружини дипломатів, у яких не палають ані геніталії, ані бажання піднятися якнайвище карєрними сходамиМовчать, зажуреноМолодий піаніст досить пристойно грає з нот якогось невідомого італійського композитора сімнадцятого століттяДуже відома мелодія, нагадує неаполітанські пісенькиМоже, загальну млявість спричинив візит італійського міністра закордонних справ минулого тижняПодорож у Пальміру, яку запропонували урядовціТенел та Лінкей у захватіСобачий холодЗранку геть увесь ніс усередині почорнів аж до самого горла, бо в кімнатах готелю топили буржуйками на нафтіРуїни ПальміриНа обрії показався знесилений ГераклПовернення в Кувейт.
(грецький текст)
Нотатка 36iАРГОНАВТИ. КНИГА IV(ПРОДОВЖЕННЯ)
Медея тікає з палацуЗустріч з ЯсономЗолоте руно у подарунокУсі поїхали в ЕритреюЗійшли у єменському місті АденЗастрягли в охопленому полумям аеропорту, звідки не вилетітиВїзна «Віза»Величезне скупчення вулканів, біля підніжжя яких, на безмежних просторах, де є острови, перешийки, лагуни, пристані, маленькі острівці, простяглося убоге містоПовсюдно помітні сліди війниСтіни у будинках простих людей побиті на решето кулеметними чергамиПодекуди є сліди бомбардуваньРуїниВеликі склади пустують, у морському порту безлюдно (у брудному болоті порту лежить догори дриґом якийсь стародавній перський парусник)Уздовж доріг постійно трапляються загорожіРогатки й поржавілі дротяні перегородиНа блокпостах стоять худющі єменські солдатиУ колишньому колоніальному готелі порожньоБезлюдний англійський клуб на березі моряОглушливо каркають крукиУ пошарпаній готельній вітальні заступника міністра, чи щось таке, одягнений у сірий костюмчик та настільки брудні черевики, що аж серце стискається, проводить прийом.