(У цю мить він став трохи смутнішим, поступаючись урочистості незвіданої Волі.)
Повідай мені,мовив покірно святий.
Коли йтимеш звідси, йди прямо, не озирайся, щоб ще раз мене побачити.
Гаразд, відповів твердо чоловік.
Так Господь дозволив чоловікові йти; отож святий, ще раз вклонившись йому, підвівся, повернувся до нього спиною й попростував геть, трішки опустивши голову, але дивлячись уперед, сповнений рішучості не озиратися.
Проте не встиг він відійти й на двадцять кроків, як його охопила нездоланна цікавість: його знову захопило, немов пірїнку, і він буквально не міг втримати силу, яка повертала його шию назад, і хоч на мить глянути на те, на що дивитися зась. Низькі почуття знов заклекотали, вочевидь, їх не збороли почуття високі, й вони досі співіснували у ньому вкупочцініби закон природи, тому він на мить озирнувся, лиш на однісіньку мить.
Сяйлива Сила досі була там. Але тепер не в Божественній подобі. Тепер це був лик Диявола: обличчя було повернене на три чверті, маленькі очі дивилися з блиском, високі вилиці палали огидно-червоним, він по-жебрацьки посміхався.
Побачивши таке, як колись Лот, наш святий інтелектуал скамянів. Обернувшись на важку брилу, він враз упав з Третього Неба.
Геологи знайшли цю глибу у журливій пустельній долині, навколо якої була ще одна пустеля. У самісінькій середині була брила, що впала з небес. Брила була божественно прекрасна, як мушля чи статуї Мура{25}. Здалеку всі барви пустелі сходилися на ній: райський рожевий, прожилки піднесено жовтогарячого, вохровий, бузковийнезбагненний бузковий колір, подібний до сяйливої синяви тропічного надвечіря, коли щойно сіло сонце. Геологи, як могли, завантажили цю цінну знахідку у «лендровер» і відвезли у цивілізований світ, щоб дослідити. Але не змогли цього зробити, тож ця брила й донині лишається цілковитою загадкою. У камені нескінченне різноманіття ніжних кольорових відтінків, як і нескінченно багато матеріалів, з яких його зроблено, хоч жодного з них окремо не визначено, бо кожен з них наділений суперечливими рисами й суперечить не лише, власне, самому собі, але й іншим речовинам, з якими злився чи змішався; з брили неможливо відділити те, що здається коштовним, від того, що начебто не має жодної цінності чи є навіть отруйним; донині не вдалося визначити, у чому ж полягає неможливість його дослідження чи найбільша суперечність у камені, бо дослідження, які ніколи не припиняються, зрештою, завжди дають чудові неповні результати.
* далі йдуть інші розповіді: про людей та владу (якими вони були до чи перед 68-м) і якими наразі назавжди переставали бути [саме через це про них йдеться]
Травень 1974-го
Нотатка 34terНАПРИКІНЦІ ПРИЙОМУ
Наприкінці прийому процитувати вислови пацієнта-шизофреніка з Рогейма, якого цитував Браун{26}).
Нотатки 3640АРГОНАВТИ
«Міфічна» подорож на Схід, перероблена з Аполлонія Родоського. Немаповане місце, де зявляється постать Героя, що йшов попереду (1). Низка «видінь», перероблених у Міф Подорожі, ніби зачин, які переплетені з видіннями зі справжніх подорожей (не вказуючи ані імен, ані деталей, ніби уві сні тощо).
Написати все грецькою (наводячи стислий переклад, ніби телеграфом, проте вичерпно описуючи у назвах розділів).
Як посвяту навести головне з другої подорожі,а ще ніби відрізок часу, необхідний для обмірковування «політичної доби»: розвиток подій зупинено, для того щоб замінити Троєю президента ЕНІ й відтак скоїти вбивство останнього. Повернувшись з «омріяної» подорожі на Схід, Карло перетворився в руках найманих убивць ніби на загіпнотизованого робота.
Нотатка 36АРГОНАВТИ. КНИГА І
Відліт на реактивному літакуНевимовний світанокМолодий вантажник у беретику, майже як у військовихГрецькі газетиМаленькі гори з верхівками із білого каменю, де немає узбережжя на морі, яке стало блакитним від «мелтемі»Поява ВелетнівЇхня доброта й їхні величезні члениВони тікають на хмари, що зібралися над горою ДіндімПробудженняАмериканський сніданок (ххх, ххх, ххх, та гарне французьке вино) Посадка в засніженому ТегераніСліди героїв, що були у попередніх віках, вперше мапуючи світПоява ГераклаЙого доброта та величезний членВін зупинився вдалині довгою подорожжюГеракл знову в дорозіТегеранський «Хілтон»Вітторіо Емануеле, син Умберто II, у баріОрфей оспівує першу частину подорожіРобота телетайпа.
(грецький текст)
Нотатка 36вАРГОНАВТИ. КНИГА І(ПРОДОВЖЕННЯ)
Прийом у палаці шахаПрогулянка через усе місто, засипане снігомШирокі алеї нагадують бульвар ПериферікПалац шаха на околиці міста, неподалік неоковирних, гостроскельних, безформних гірПосеред маленьких пагорбів, що скидаються на щойно засаджений паркдуже простий та похмурий, трохи схожий на казарму, трохи на бальнеологічний комплексПавільйон, у якому відбувався прийом, захований між скупченими штучно деревами з високими стовбурамиза стилем схожий на ліберті.Всерединівеликі зали: трохи нагадує «Білу вітальню» Юлії Михайлівни з «Бісів», от тільки тут замість червоних шпалер, певна річ, величезні перські килими, котрі здаються несправжнімиПрийом від імені сестри шахаїй під пятдесят, у неї тремтять руки й сильний тик на обличчівона налякана, ніяковіє, але водночас є трошки деспотичною, як зазвичай буває з мільярдеркамиподають багацько недомашніх страв.
(грецький текст)
Нотатка 36вАРГОНАВТИ. КНИГА II
Нічна вулиця МелліПяниці у садкуРозкопані халупи з винними льохами та купою руїнпяничка, якого закололи у спину, поки той спав на животі на старому гидкому укривалі посеред гівнаУбивці втекли на великій площі ххх хххКупа поліціянтів, малий достатокНаціональна футбольна збірна у «Хілтоні»Розповідь про курда ххх ххх, яка достоту збігається з розповіддю ххх (єдина різницяххх хххфутболіст, а не солдат)Історія Джафарі: кумедно подібна доa роману «Задіґ, або Книга Долі» ВольтераПустеля: плоскогіря, що простягається ніби вохро-молочниста перепона, посередині має біле-білісіньке висохле солоне озероДорогою до (сучасної) мечеті у Кумі мчать нескінченно багато автівокЗнову пустеля: величезні гори, схожі на цукрову голову, бузкового кольору із лускоподібними схилами, які через свою нерівність нагадують фіорди, що таять у собі піщані долини та ніби металеві із сірчаними прожилками скеліЯва АполлонаПреклоніння перед нимПоява кераміки, яка геть уся має блакитно-бірюзове забарвлення, від конусоподібних куполів між глиняними вохровими будівлями до виробів ремісників. У невеличкому містечку, в якому купчаться геть усі будинки, як у вулику, посеред вулички, оточеної височезними глиняними мурами, яка перемежована напіварочними вхідними дверима будинків (парусно-зімкнене склепіння, у якому ребра ххх ххх, облямовані синім) і парою камяних лавок по обидва боки, стирчить бляшанка з консервованим мясом, а може, то фруктовий сік, пофарбований у бірюзовий, котрий на жерстянці видається геть іншим, ніж на кераміці чи теракотовій цегліПриїзд у долину неподалік Перської затоки.
(грецький текст)
Нотатка 36сАРГОНАВТИ. КНИГА III
Блакитно-бірюзові та сині мечеті ІсфаханаДуже неформальний прийом у ххх ххх, де мешкає брат шахаГолова походу розповідає Аргонавтам про свої планиПриїзд в АбаданПриїзд у КувейтВітер вкриває місто піщаними вихорамиНіби в Мілані туманної дниниПалаци шейхів схожі на пустельні наметиРозкішні холи закидані запиленими черевиками та не надто чистими шкарпеткамиНавколо сотні телеків, і по всіх горлають одну й ту саму пісню РамаданаРазом із старими худющими, як підлітки, арабами співають коротко стрижені хлопці у сірих штанях та білих сорочкахПлани Ясона заволодіти Золотим руномце всього-на-всього його бажанняНескінченні пообіддя у басейні ххх ххх, де жінки другосортних дипломатів, які, звісно, вихваляються тим, що знайомі з Медеєю, ходять виставляти напоказ свою, не знати емоційну чи снобістську, млостьОдин з тих другосортних дипломатів розповідає про мороку через смерть якогось чоловікаНа сторожі біля всіх палаців стоять солдати-палестинці чи йорданці, ховаючи під беретом військового картаті хустинки з червоними квадратикамиПовернення в АбаданНіч у нічному клубі в компанії молодих іранців, викапаних італійців, а надто з ПівдняІранське божевілля: вони всі навіженіНа головних майданах міста посаджено клумби, оперезані Черепашками та КупідонамиПахне мятним чаєм (шершава мята плаває у склянці, ніби водорості)Повернення в ІсфаханЯсон зустрічається з братом шахаВідбуваються похорони: дехто з молодиків швидесенько переносить чорні ноші, а решта, стоячи позаду, махає величезними віялами, зробленими, певно, з павичевого піря.