Рабин благословив Давида, поклавши руки на голову, всі проказали молитву й почали частування.
Як там справи в пана адвоката? поцікавився Яків у Ізидора Еліаша.
Які можуть бути справи, коли закон як дишло, куди поверне обком партійний, туди і вийшло, і називається він «Устав Комуністичної партії», а прокурорце голова обкому, песимістично пожартував пан адвокат. Тепер головнепоставити портрет Сталіна й думати, що тобі більше подобається: у снігу цілий рік із білими ведмедями качатися чи кумис із казахами серед пісків пити; тоді послухати, що мудрого тобі порадить чорний телефон і моя люба Сарочкащось такого, щоб я залишився у вашому шановному товаристві й під львівським сонцем ну і ви розумієте адвокат довершив свій жаль голосним допилюванням гусячої шийки.
Таки-так, а в тому уставі партійному, вочевидь, ще й все по будівництву є, і найповажніші інженери з інженерів сидять теж в обкомі,вступила пані Нафталі Ландау. Покликали мене недавно туди, плани будівництва показали. Хочуть побудувати не будинки, а великі курникиі все, щоб менше витрат.
Певно, там люди мають жити теж по-курячому, безпосередньо вставила пять копійок Мірочка.
Усі засміялись, бо в тому була велика частка правди
Давид звернувся до рабина:
До речі, шановний рабе, чи можу я вам одне запитання поставити? Рабин зацікавлено кивнув, а Давид продовжив:А чи є у тварин душа, от у тієї ж курки, наприклад?
При цьому очі Мірочки округлилися, бо гусяча шийка в її роті набула несподіваного смаку, проте ніхто з присутніх не здивувався запитанню Давида.
Мої улюблені дитячі запитання, які потребують великих відповідей. Рабе замислено відклав серветку. Так, душа є в кожної тваринице її бажання жити, їсти, спати, розмножуватися Коли ж ми говоримо про душу людини, то вона складається з пяти частин, про дві вищих ми сьогодні не будемо говорити. Життя людини визначає взаємодія трьох; знизу догори називаються вони так: нижняНефеш, середняРуах, верхняНешома. Нефешце наше матеріальне, подібне до тваринибажання їсти, спати, мати гарний одяг, будинок, освіту. Нешомаце духовна частина душі, і прагне вона справедливості, духовності, будує ідеали, проявляє співчуття, допомагає іншим людям. У тварин є тільки Нефеш, вони не мають сумнівів, а нас мучить совість, нам некомфортно, коли ми дізнаємося про страждання незнайомих для нас людей Уявімо, що людина мала б лише Нефеші сімя, яка піднімається на вогнище інквизиції заради ідеї Таке було би неможливим. Тоді людина давно б загинула як біологічний вид, адже у тварини найбільший страхце страх втратити життя. Нефешце тварина, Нешомаангел. Де ж є людина? рабин зробив запитальну паузу.
Напевно, десь посередині,висловив здогад Давид.
Саме так, розгортав свою думку рабе з талантом справжнього оратора. Це, як ви памятаєте, середина, Руах, наше «Я»те, що і робить людину людиною: наша свобода вибору, яку дарував нам Творець і яка забезпечена оцими двома началами: духовним і тваринним. Кожен сам вирішує, у який бік йому рухатись: до тварини чи до ангела.
І перемагає та сторона, про яку більше дбаєш Тому люди та їхні вчинки такі різні,замислено продовжив Давид.
Так, мій юний друже. Той, хто довго прислухається до одного, приглушує інше. Тривалий час, водячи свій народ по пустелі, Мойсей ліпив духовну душу народу, бо в Єгипті з нас зробили, по суті, не просто рабів, а завжди голодних і сумирних майже тварин. А що потрібно тваринам? Їсти, пити, розмножуватися, така-сяка домівка і головневижити в таких умовах, де кожен сам за себе й ніякого суспільного руху впереддо культури, науки Люди ж не просто розумні тварини. У нас є душа з Нешомою. У людей з низьким інстинктом самозбереження можуть бути і кращі шанси на виживання, якщо вони добре розвинуть свої духовні начала: здатність співчувати, розвивати свої таланти, любити ближніх і прощати один одногота зможуть обєднатися заради спільної мети Для цього в людей і є культура, мистецтво, релігіяце те втілення громадської духовності, яке рухає людство
А політика? Чи є вона духовна?
О-о-о, це складне запитання. Ця примхлива пані ніби діє в інтересах людей, але завдає більшості страждань. Можна сказати, це теж живий, тільки суспільний організм, де поєднано матеріальне й духовнеНефеш і Нешома: тварина Нефеш розвязує війни, приносить голод, страждання, смерть; ангел Нешома їх залагоджує і дбає про прогрес, а от «Я» суспільстваРуахоце і є вибрані нами політики
Але, напевно, кожен з нас має шанс покращити рух до суспільної Нешоми?
Звісно! Адже відома істина про те, що народ має ту владу, на яку заслужив. А заслужив чим? Правильно, рівновагою чи то, краще сказати, устремліннями всередині себе, бо, обираючи політика, ми шукаємо споріднену душу, отож маємо при владі практично себе Микорінчики одного великого дерева Життя. Ми всі його годуємо й живимо своїми маленькими началами
Присутні з повагою дивилися на рабе й Давида.
Так, тільки обирали й мали, підкреслено в минулому часі сумно уточнив адвокат Еліаш. Коли мова про Давню Грецію чи сучасні Британію, США. Ми ж не обирали ні Сталіна, ні його служак
Життя рідко справедливе, та в наших силах подбати про зміни, що починаються з роботи над своєю душею
Дякуємо, рабе: тепер ми будемо більше думати про свою Нешому, сказала Мірочка.
Ах ти моє янголятко! вкотре замилувалася внучкою бабуся Циля.
Далі звучали веселі єврейські пісні, і півкварталу мало теж піднесений настрій від мелодійного багатоголосся «Хаве-нагіли»
О четвертій недільного ранку дрібненький камінчик легенько стукнув у шибку спальні Давида: Збишек із вудками кликав товариша на рибалку. Хлопці швидкими кроками прямували по сонному Львову в бік Полтви. Щебетливий Збишек сипав цікавими історіями зі свого шкільного життя, а Давид зацікавлено слухав, бо йому відкривалися нові, не властиві приватній школі реалії, які потребували довгого філософського перетравлювання.
Діло було після Великодняа ти знаєш, що в нас на свято вітаються «Христос воскрес!»так от, на географії питає вчителька Янека: «Хто відкрив Америку?»ну, та то вже всі горобці процвірінькали, а йому щось перемкнуло, візьми та й ляпни: «Христос Колумбус!» А якось на арифметиці він сів на книжку, щоб на контрольній списати І що ти думаєш? Не поталанило бідаціучителька її забрала; а коли підходить вдруге, він опускає очі під її пильним поглядом на свій стілець і каже: «У мене там нічого немає!» Вона йому так ядуче: «Співчува-а-аю!» Ми всі від сміху під столи полізли Тільки втихли, а він каже: «Але ще виросте!» Ту контрольну ми вже писали наступного разу А потім учителька його сповідає, сповідає й каже: «От ким ти хочеш стати, як виростеш?» Янек думав-думав: «Не знаю»каже. Учителька старається далі: «Ну, а що тобі найбільше зараз подобається?» А Янек у моменті: «Дівчата!» А у вас такі трафунки є?
Таких цікавих нема, бо тільки вчитель до когось скаже: «Юначе, та ваші знання такі мізерні, що вас би навіть не спалила інквізиція», то вже до школи біжить батько, виводить сина, наприклад Йосю, за вухо зі словами: «За що я плачу свої гроші?»і на завтра Йося так усе знає, гейби сам написав енциклопедію!
Так, весело розмовляючи, хлопці дісталися із Замарстинівської до неширокої річки Полтви. З усіх своїх талантів Збишек талант рибалити вважав найбільшим, і кожної неділі він удосконалював його, випробовуючи все нові наживки: від дощових хробаків до бридких личинок мясної мухиїх він викохував у кусочку мяса, заниканому на балконі (а сусіди все не могли допетрати, звідки сморід і рій зелених мух, і Антон із нижнього поверху затято бештав свою жінку за порядки, і горопаха з виряченими здивованими очима цілими днями пуцувала і без того чисті вікна й кухню); виварював різні смачні, на його думку, рибні пригодівлі: жовтий розсипчастий горох сусідив із баночками вареної перловки, в інших був хліб, политий конопляною чи лляною олією, який подеколи ставав закускою батька, та тісто, замішане з ваніллю чи корицею. На сома він припасав зіпсуті залишки мясних страв, але таке траплялося рідко, бо зазвичай усе успішно зїдалося. Збишек досконало знав, що щуку найкраще ловити на живця в березні й листопадітоді вона найсмачніша й активно ходить по всій річці, а не ховається, як влітку, в очеретах і корчаках; линапо зарослих ряскою місцинах, а плотичкубіля деревяних опор мостів; сомауночі по глибоких ямах на здохле кача чи гуся Такі практичні знання часом були безцінними для виживання його небагатої сімї, бо, окрім постійної присутності на різдвяному й великодньому столі фаршированих рибин і дотримання вимог посту, спіймана Збишеком риба продавалася на базарі, де особливо великий попит на неї був по пятницях.