Он вона!проревів червонощокий молодик у незаправленій сорочці без коміра, відкидаючи велике пасмо з очей.Чемпіонка повертається!
Він був мені звідкілясь знайомий. Аж тут усі учасники шабашу розвернулися з радісними криками та оплесками, доки дівчина шкутильгала до них.
Боже мій, що сталося?спитав молодик, беручи її під руку, а літня жінка з підстриженим сивим волоссям нахмурилася і щось процідила, наче травма була моїх рук справою.
Я впала,пояснила дівчина.Цей хлопець допоміг мені повернутися. Пробач, не знаю твого імені.
Це Чарлі Льюїс,сказала Люсі Трен, вєтнамська дівчина з Мертон-Ґрейндж, стиснувши губи у щирій неприязні.
Чорт забирай, це ж Чарлі Льюїс!викрикнув інший голос. Гелен Бівіс хихикнула й тильним боком долоні змела до рота салатне листя.Геть звідси, психу!
Я просто катався на велику в полі, і
Привіт, Чарлі, ласкаво просимо на борт!озвався Малюк Колін Смарт, єдиний хлопець у шкільному драмгуртку, а молодик із гривкою вже маршував до мене, із темними плямами під пахвами, простягаючи руки з такою рішучістю, що я відступив на крок до стіни.
Привіт, Чарлі, то ти новобранець? Сподіваюся, що так! Ти потрібен нам, Чарлі!і він міцно стиснув мою руку своєю і засмикав угору-вниз.Візьми трохи салату, і подивимось, куди тебе розподілити,мовив він, і я збагнув, де бачив цього типа раніше і що він уособлює. Збагнув, що треба тікати.
Театральний кооператив «Пять сажнів»
В останні тижні завершального семестру нас усіх проводили в зал на дуже важливі збори з дуже особливими гостями. Зазвичай це означало щось мертвотне, можливолекцію з безпеки на дорогах, із кривавими ілюстраціями. У минулому семестрі поліціянт розплющив молотом цвітну капусту, щоб проілюструвати вплив екстазі на мозок, а незабаром прийшла мила нервозна паніпоговорити про секс поза контекстом здорових люблячих стосунків. Двері були урочисто зачинені, світло пригашене.
Можна тихо, будь ласка?благала вона, перемикаючи яскраво-рожеві й пурпурові слайди під сміх, вереск і обурені крики. Я багато думав про роботу й гадав, яка дивна, кручена карєрна стежка привела сюди цю жінку, котра неспокійно мандрувала від школи до школи з коробкою слайдів, що демонструють якісь різновиди пеніса.
Найгірші фото з відпочинку всіх часів,сказав Гарпер, і ми розреготалися, наче все це ніяк нас не обходило. Клац, клацзмінювалися слайди.
Як і серед сніжинок,казала мила пані,серед пенісів ви не знайдете двох однакових,і я питав себе: «Звідки вони знають?»
Звідки вони знають?
Мікроскопом користуються,сказав Ллойд і тицьнув мене кулаком між ніг.
Тож із явним відчуттям розчарування ми розсілися перед румяним усміхненим молодиком із великим пасмом волосся на очах і худорлявою жінкою того ж віку із чорним волоссям, міцно стягнутим на потилиці. Перед ними загрозливо темнів касетний плеєр.
Містер Паско двічі плеснув у долоні.
Заспокойтеся всі. Ллойде, термін «усі» тебе стосується. Чи ти володієш унікальними якостями, досі не розкритими? Ні? Тоді вгамуйся. Негайно. Сьогодні я хотів би представити вас нашим особливим гостямособливим своїми досягненнями, особливим своїми амбіціями
Особливим своїми потребами,вставив Гарпер, і я пирснув.
Льюїсе! Чарльзе Льюїсе, що з тобою?
Вибачте, сер!я втупився в підлогу, а тоді знову підняв очі й помітив, що молодик на сцені усміхається безпосередньо мені. Він змовницьки підморгнув. Я ненавидів цю манеру.
Наші гостівипускники Оксфордського університету! Вони тут, щоб розповісти вам про дуже захопливий проєкт, тож, будь ласка, привітайте у Мертон-Ґрейндж хвилинкувін звірився зі своїми записами.Айвора та Аліну зще одна перевірка.Театрального кооперативу «Пять сажнів»!
Айвор з Аліною так рвучко стрибнули вперед, що їхні стільці відїхали назад по паркеті.
Як справи, діти? Все добре?крикнув Айвор, опецькуватий і лупатий, схожий на розбещеного королівського спанієля. «Добре»,пробурмотіли ми, але Айвор поводився в зухвалій і лестивій манері, знайомій нам із дитячих телешоу. Він приклав руку до вуха.
Я вас не чую!
Ще й як у біса чує,сказав Фокс.Це трюк.
Хитрість,уточнив Ллойд.Підступна хитрість.
Спробуймо ще раз! Як справи?
Ми мовчали.
О, як сумно!сказала Аліна, опускаючи кутики рота й схиляючи голову набік.
Господи Ісусе, їх двоє,мовив Ллойд. Однак Аліна мала європейський акцент, напевно, чеський або угорський, що надавало їй інтриги в наших очахтака собі вамп.
Ми тут, щоб розповісти вам про дивовижну можливість,сказав Айвор,яка відкривається перед вами цього літавеличезний проєкт, від якого ми у захваті. Скажіть мені, хто з присутніх чув про пана Вільяма Шекспіра? Оце й усе? Треба ж, які соромязливі. Гаразд, спробуймо так: хто з присутніх ніколи не чув про пана Вільяма Шекспіра? Лебідь із берегів Ейвона! Бард! Ворона-вискочка! Бачитеви всі про нього чули!
А хто з присутніх може процитувати нам що-небудь із Шекспіра?спитала Аліна.
Одна рука злетіла дороги. Сукі Джуелл, помічниця старости.
Бути чи не бути,прошепотів Гарпер.
Бути чи не бути!вигукнула Сукі.
Ось питання! Дуже добре! «Гамлет»! Хтось іще?
Із передніх рядів залу діти з купонами на книжки вигукували:
О бідолашний Йорик!
Що бачу я! Кинджал!
Зима наших звад!
Краще мати кохання і втратити,вигукнула Сукі Джуелл,ніж ніколи не мати його.
Айвор втішно насупився.
Власне, це Теннісон.
Так, це Теннісон, курво,буркнув Ллойд.
Тепер утрутилась Аліна:
Ось у чому річ: ви знали, що всі ми розмовляємо шекспірівською мовою, навіть коли не усвідомлюємо цього!
Темноока, з різкими рисами, із жорстко зачесаним назад волоссям, Аліна явно почувалась не дуже зручно у своїх толстовці й спортивному костюмітака собі балерина, що здійснює втечу з відкритої вязниці.
Ви мене слухаєте? Бо я просто не говоритиму, якщо не слухаєте. Дуже добре, скажіть мені: хто-небудь із присутніх чув фразу «дивний новий світ»? Кілька з вас. Добре, а якщо розтопити лід, як-от «гей, розтопімо лід на цьому святі»?
Як щодо «слабкодухий»?спитав Айвор.Або «передречений»?
Ви зналипочала Аліна.
Ні,бовкнув Фокс.
що коли ви вживаєте фразу «послідовний у своєму безумстві», ви цитуєте Вілла?
Хто в біса каже «послідовний у своєму безумстві»?спитав Ллойд.
А коли розповідаєте жарти про «тук-тук», ви цитуєте «Шотландську пєсу»!
Айвор підморгнув і прошепотів із-під руки:
Вона має на увазі «Макбета»!і Малюк Колін Смарт із Товариства драми розсміявся.
Ой! Смарте,прошипів Ллойд.Не смійся із цього, козел!
Легковажна гра!сказала Аліна.
Внутрішнім оком!вигукнув Айвор.
Посміховисько!
Любов сліпа!
Молоко людської доброти!
До біса,буркнув Гарпер,ви донесли свою позицію.
Але вони ще не закінчили, адже тепер Айвор схрестив руки й став у позу, а Аліна тим часом натиснула «пуск» на програвачі. Вони присіли, склавши руки на колінах, зблизивши обличчя. Пауза, незручно довгаі далі залунав тонкий ритм хіп-хопу. Як ми й боялися, це була ще одна спроба переконати нас, що Шекспір був найпершим репером.
Ти мертвіший за мертвого!
До судного дня!
Ти не лишив мені ні кола, ні двора!
Це була страва, гідна богів!
Нам навіть не подобається реп,зітхнув Ллойд.Чому вони вирішили, що ми любимо реп?
Ти граєш легковажно!
Це вже було,сказав Гарпер.
Ти набиваєш мені оскому!
Ні, це від вас у мене оскома,кинув Ллойд.
Ти бачив кращі дні!
Я вбю тебе своєю добротою!
Убийте мене чимось,заблагав Фокс.Будь ласка!
Ти диявол у плоті!
Ха! Ревністьзеленоокий монстр!
Це реально найгірші люди у світі
І раптом містер Паско підхопився на ноги.
Гарпере! Фоксе! Ллойде! Що ви в біса робите?
Цитуємо Шекспіра, сер,відповів Фокс.