А в банкухто?! Пушкін?
Казидорівно, ще й восьмої нема! А банк о девятій відчиняється,огризнулася Анка.З Андрієм поговорю і поїду на роботу.
За ніч не наговорилися?
Нічні розмови вранці швидко вивітрюються. Про серйозні речі краще при білому дні говорити та ще в очі дивитися.
Твоя правда, Аню,погодилася Казидорівна.
Глянула на годинник: за десять хвилин восьма. Недовго Анці чекати, бо ніколи від початку реконструкції колишнього партійного прихистку і до цього дня Андрій Іванович Чорнобай не приїжджав на базу пізніше восьмої ранку.
О восьмій десять, коли Чорнобай так і не зявився, пані Хитрук зрозуміла: немає нічого вічного,і порадила Анці зосередитися на власних справах.
Андрій і є моєю найголовнішою власною справою!із прикрістю вигукнула банкірша, ізатята!вирішила: всеруся, та не покорюся! Чекатиму коханця, аж допоки не зявиться, і хай він горить вогнем, Анчин банк! Один день затятівці зможуть і без банку прожити!
Мудра Казидорівна ніяк не могла втямити, чому Анку так розбурхав візит невістки до Чорнобая. Подумаєш! Не вдалося їй поговорити з коханцем про створення спільного сімейного проекту! Завтра буде день! Ще й який! А сьогодні хай чоловік невістці час приділить.
Не подобається вона мені! Ой, не подобається!призналася Анка.Якась прибабахана! На вулиці ще темно було, коли вона у дім Чорнобая подзвонила. Та сама! Без Андрієвого сина приїхала. А то хіба не дивно: припхалася до батька свого чоловіка, а самого чоловіка десь загубила!
А як вона міста дісталася?
Отож-бо й воно! Як, коли перший автобус до Затятового о десятій ранку прибуває! А останнійнапередодні о вісімнадцятій! Автівки я ніде не побачила. Не пішки ж вона всю ніч теліпалася зі здоровенною валізою і кейсом, куди, певно, мільйон грошей влізе?!
Як же вона будинок Андрія Івановича знайшла?здивувалася пані Хитрук.Тут же ніхто і ніколи з родичів Чорнобая не був! Як сирота ото сам-самісінький свою базу будував.
Анка усміхнулася гірко.
Думаю, мій Сашко показав, бо він у менезолота дитина. Вдосвіта працювати починає. Сьогодні на власні очі бачила, як він тій задрипанці багаж до будинку Чорнобая допер. А мені потім каже: мамо! Я закохався!
Отак?!
Отак, Казидорівно!відповіла Анка.
Вже намірилася плюнути на обіцянку дочекатися коханця і повертатися до Затятового, бо люди телефон обривали: на годиннику майже десята, а банк зачинений. Тільки до своєї автівки підійшла, ажна дорозі курява. Андрій?
Пані Хитрук теж зацікавилася, вийшла на ґанок офісу бази: Чорнобай?
АндріюАнка йшла до Чорнобая, який поставив позашляховик на парковці перед «Левадою» і саме забирав з автівки папери.Не встигла тобі вранці головного сказати,замовкла, усміхнулася.Завтра жВосьме березня, жіноче свято. Прошу: не витрачайся на подарунки, сюрпризи. Маю прекрасний план на цей день. Для нас двох. Від тебе вимагається лише гарний настрій, посмішка і мінімум вісім годин вільного часу
Аню
Андрію, зачекай! Я ще не закінчила. Не стану розкривати тобі усіх подробиць свого плану, але гарантую: ми запамятаємо цей день на все життя,молола, поняття не мала, що тепер робити з маячнею, яка полізла з язика. «Та не проблема! Щось вигадаю!»відчайдушна.
Аню, вибач!напружено відповів Чорнобай.
Анка могла би дати голову на відруб: чоловік напружений не від того, що йому соромно і він вибачається перед коханкою. Пішла на випередження.
Ти проти жіночих ініціатив у жіночий день? Приймається! Цілковито віддаюся твоїм ініціативам у цей день!
Аню, я не зможу завтра зустрітися з тобою,так само напружено і схвильовано сказав Чорнобай.А заразвибач! Мені треба терміново поговорити з Казимирою Теодорівною,кивнув у бік пані Хитрук, яка завмерла і з офісного ґанку спостерігала за двобоєм.
Анка відчула: горлянкою до очейсльози. Ще мить Ще тільки митьі не втримає.
Андрію, маєш пояснити! Добре? Я ж не дівчинка, аби ковтати відмови без пояснень!зібралася, говорилавогонь викрешувала.
Прошу! Не зараз!
А в мене є час! До біса вільного часу! Я навіть можу взяти участь у засіданні, яке тобі так терміново треба провести з Казидорівною! Що збиралися обговорювати? Відкриття нового сезону? У менебезліч ідей для твоєї чудової бази відпочинку! Вона ж мені вжеяк рідна!
Вибач! Маю поговорити з Казимирою Теодорівною без свідків,сказав Чорнобай, залишив коханку біля позашляховика, пішов до території бази.
Ти У тебе дах поїхав?!Анка захлинулася від обурення.Не смій так вчиняти зі мною! Андрію! Ти чуєш?
На ґанку відмерла пані Хитрук, підключилася до активних дій.
Я зараз усе вирішу,тихо сказала Чорнобаю, швидко підійшла до розлюченої Анки, взяла її за лікоть, повела до «мегана».
Не погіршуй свого становища,бурчала жінці у вухо.Швидко сіла за кермо і здиміла з бази! Май гордість, кінець кінцем. Ти почула, Аню? Я на твоєму боці! Їдь до банку, а я спробую зрозуміти, які таргани у Андрія Івановича в голові завелися.
Чорнобай провів поглядом автівку коханки: вже виїжджала з території «Левади» на лісову дорогу, що і вела до Затятового. Перевів погляд на пані Хитрук.
Казимиро Теодорівно, я вам довіряю,сказав.Тому хочу доручити одну делікатну справу.
Персонал «Белли» зустрічав передсвяткові дні з підвищеним очікуванням гарних заробітків і одночасно ненавидів їх, бо навантаження і нервова напруга зашкалювали. Зазвичай пані Жадкіна активно підключалася до обслуговування вередливих клієнток. Оптимістично усміхалася кожній і любила повторювати, що після відвідування «Белли» жінка будь-якого віку відчуватиме себе дівчиною. Отака, мовляв, у нас магія!
«Цього року навряд чи усміхатиметься!»зловтішно подумала Женька Лисиця: неквапливо сунула до «Белли» за пять хвилин до відкриття, спокійно обійшла хазяйчин «мерс», який уже стояв на парковці. А куди поспішати? У неї є індульгенція від Юльки! Сама ж учора наказала Жені після робочого дня мчати до Галі додому, аби передати наказ від хазяйки «Белли», але ж Женяне хвора на всю голову. Пішла сьогодні вранці, а для хазяйки підготувала версію про те, як безмежно поважає її, тому вчора до ночі простояла під будинком Галі, але так і не дочекалася колишньої колежанки. Та підвести Юлію Володимирівну не мала права, тому сьогодні зранку знову сходила до Галі додому
Треба визнати, дуже результативно сходила!усміхнулася, бо по спині і досі бігали мурахи, як післясмак збудження. Женя взагалі дійшла висновку, що життято мурахи і волосся дибки. Усе іншене варте уваги сміття!
Дідько, Женю, чому ти либишся, як підірвана?сплеснула руками Оля Корнійчук, коли побачила масажистку: увійшла до службової кімнати, де персонал перевдягався і перепочивав, усміхалася азартно. Без поспіху почала роздягатися.
У Жені цієї ночі був неймовірний, як новорічні феєрверки, секс,і собі усміхнулася досвідчена і ласа до сексуальних розваг Олександра Петрівна, обійняла Женю.І як він? Крутий?
Не те слово! Бомба!відповіла масажистка.
А як його звати? Хто він? Давай уже, розповідай!насідала косметологиня.
Женя розсміялася.
Так, дівчата! Спокійно! Не зурочте! Ми з ним тільки сьогодні, можна сказати, ближче роззнайомилися, хоча до того перетиналися зрідка.
Так ти типу закохалася?не здавалася Олександра Петрівна.
Типулітаю. Десь так,відповіла масажистка.
Зараз Юлька тебе приземлить!сказала Оля Корнійчук.
Вона мене вже шукала?спитала Женя.
Нікого вона не шукала! Але вже з годину у своєму кабінеті без кінця з кимось розмовляє по мобільному і матом лається. Аж у коридорі чути,повідомила Оля.
Юльчині психи можна зрозуміти,сказала Женя.Хоч вона нам і бреше, що кейсне її проблеми, але ж мине вчорашні.
Господи! Хай тебе не Юльчині проблеми колишуть, а наші! Зараз клієнтки підуть косяком! Адміністраторкинемає! Галінемає! І сама Юлька навряд чи нам допоможе!відповіла Олександра Петрівна.
А хтозна! Може, і допоможе. Піду! Запитаю,відповіла Женя, посунула до кабінету хазяйки.
Пані Жадкіна дійсно нервувала, бо її істеричний нерозбірливий дискант Женя Лисиця почула ще на початку коридору. Підійшла до прочинених дверей, за звичкою зупинилася, аби підслухати і підглянути. Зазирнула. «Дідько!роздратувалася.Знову вона у Dior! Це ненормально! Щоби все життя у Dior і на мерсі! Цеякийсь збочений консерватизм! Люди ще можуть подумати, що вона і чоловіка не зраджує!» Глянула на хазяйку уважніше: Юлія Володимирівна Жадкіна в елегантному чорному від плечей до литок і лабутенах збуджено ходила кабінетом, притискала до вуха мобільний.