Ішла до Галі, у серце милосердя рікою лилося.
Галинко,із болем, зі співчуттям.Як ти? Я так хотіла з тобою поговорити після тих зборів, та Юлька нас іще довго тримала, а коли ми від неї вийшли, тебе вже не було! І я тобі дзвонила цілий день. А ти не відповідала, і я вже стала хвилюватися. Ти як?
Оля зупинилася у метрі від Галі, щільніше загорнула на грудях халат, бо тремтіла. Та не від холоду. Від тваринного неконтрольованого страху: придушив милосердя, паралізував не тільки волюруки, ноги, думки. Командував: відкараскайся від цієї людини і біжи від неї геть якнайдалі!
Галя побачила Олин страх. Відступила на крок. Поставила сумку на лаву, опустилася поряд. Спустошено дивилася в землю.
Тобі страшно?спитала врешті.
Галю, вибач!Оля схлипнула, і так їй стало себе шкода. От правда! За що їй такі муки совісті? У чому вона винувата? У тому, що Галя десь ВІЛ підхопила?! А Оля при чому?!
Пусте,прошепотіла Галя.
Не кажи так. Я хвилююся за тебе!
Нічого, ми впораємося.
Ми?
У менекіт,Галя трохи відкрила сумку, і Оля Корнійчук побачила немалого котиська з жовтим ошийником: лежав нерухомо, лиш недвижними скляними очима дивився на людей.
Нащо тобі зараз кіт?спитала Оля.
Він теж хворий. Не кидати ж його.
Азмістовно відреагувала Оля. Помовчала, кивнула на валізу.А чому ти з валізою?
Тьома вигнав мене,сказала Галя.
Ти серйозно? Ну це вже От же гад!обурилася Оля.І ти тепер куди? До мами?
Ні! Маму не турбуватиму. Нащо мамі ще за мене переживати?
Шкода, що до мене батьки приїхали,сказала Оля.Якби не вони, ти могла б у мене трохи пожити. А з ниминіяк! Тато спить на кухні, а ми з мамою на одному дивані у кімнатці. А знаєш! У мене в телефоні є адреса одного класного хостелу. Геть недорогого. І умови там пристойні!
Оля заметушилася, дістала мобільний і сама не помітила, як разом із телефоном з кишені випали на землю двісті гривень. Гортала контакти.
Зараз знайду, запишеш
Олю, не треба.
Чому?
Не хочу туди, де люди,сказала Галя, встала з лавки. В одній руцісумка з котом, другою підхопила валізу за ремінчик.Піду
Оля не спитала: а куди? Ніч же! Оля вирішила у фіналі розмови продемонструвати власну щедрість.
Галю, зачекай, я тобі трохи грошей хочу дати, тобі згодяться. І навіть не думай мені відмовлятися! Так усі нормальні люди роблять: допомагають одне одному у гірку годину,взялася шарудіти по кишенях, та крім мобільного і ключів від орендованої малосімейки в них нічого не було. Роздратувалася: та що ж це!
Олю, облиш. Не хвилюйся зайве,сказала Галя. Подибала геть, тільки коліщатка валізи на ямах: стук, стук.
Оля стояла біля лави, дивилася Галі услід. Цікавість прокинулася. «Куди вона?думала.Де нема людей? У монастирях нема. Там тільки ченці і черниці. Невже Галяу монастир? А нащо? Не лікуватися ж! У монастирях хіба лікують тіло? Може, помирати?»
Відігнала чуже жахіття, аби своїм не стало, ще раз обслідувала кишені.
І де я двісті гривень загубила? Ні, я таки лузерка!
Якби ми знали, куди приведуть обрані шляхи, ми би не покладали таких уже великих сподівань на приз у кінцевому пункті призначення. Будь-який результатто фінал, кінець. Куди цікавіший процес, бо процесто все живе, саме життя, любов, а результатпросто смерть.
Галя втомилася вкрай, але не зупинялася, наче рух вів до вирішення всіх її проблем, чи, навпаки, дозволяв сховатися від усіх проблем, чи просто так виснажував, що думати про інше вже несила. Сунула і сунула нічними порожніми вулицями ДВРЗ до лісу, що чорнів уночі суцільним цупким полотном за новенькими багатоповерхівками. З останніх сил тягнула сумку з котом, котила валізу. У головіуривки думок, емоцій, обличчя людей на тлі і в контексті, і без них, широким планом. Юлія «Белла», мама. ВІЛ! Тьома Пальці пече від гарячої кави. ВІЛ! Тьома Тато.
Дарма люди всюди шукають кохання!казав.Краще самим стати коханням.
А в Галіяк?
Тьома Вони перетнулися три роки тому у прозорому ліфті великого торговельного центру на правому березі. Тоненька, як гілочка, тендітна Галя: сині очі сяють, на головікопа неслухняного хвилястого світлого волосся; і Тьомазбуджений, на вигляд козирний у всіх смислах слова.
Красуне, чуєте?!сказав Галі.У мене проблема! Не допоможете її вирішити?
Вам гроші потрібні?спитала Галя.
Я схожий на хлопця, який просить у дівчини гроші?
Вибачте, я не знаю,чесно призналася Галя.
Добре, проїхали,Тьома глянув у Галині сині очі.Як тебе звати?перейшов на «ти».
Галя.
Галю, проблема така. Я тільки-но програв свій новий айфон. В смислі, я його ще не програв, але можу!.. Якщо ти мене не поцілуєш.
Галя усміхнулася приголомшено:
Тут і зараз? У ліфті?
Так, тут і зараз за нами уважно спостерігають. І давай так. Якщо ти мене поцілуєш, я тобі реально щедро віддячу. Наприклад, на завтра замовлю столик в «Егоїсті». Повечеряємо.
Ні, давай так!відповіла Галя.Якщо я тебе поцілую, ти пообіцяєш більше ніколи не виникати у моєму житті.
Тьома завмер. Дивився на Галю, наче відкривав для себе новий дивовижний світ. А може, просто розкладав на чаші терезів здоровий глузд і азарт з ризиками.
А давай!вигукнув азартно.До біса поцілунок! Зустрічаємося завтра о сьомій біля ресторану «Егоїст». Прийдеш, Галю?
Дівчина вухам не повірила.
Зачекай! Ти готовий програти свій новий айфон заради зустрічі зі мною?
Галю, я ніколи не програю!відповів Тьома, обійняв Галю і по-справжньому гаряче поцілував у губи.
Це не рахується,сказав, коли відірвався.Ти не цілувала мене! Я сам тебе поцілував.
За два тижні Галя переїхала до квартири на Березняках, бо Тьома по-панськи щедро запропонував: лишайся, якщо хочеш. Він взагалі намагався весь час перекладати відповідальність за рішення на Галю.
Хочу,мовила тоді Галя, дивуючись власній хоробрості, бо до цього за всі свої двадцять два повні роки мала лише два мелодраматичні епізоди з обіймами, поцілунками і сексом. Першийу школі, коли з місяць зустрічалася з однокласником Костею Ніконенком, і все для них обох було вперше, і так вони від того напружувалися, губилися і нервували, що скоро дозустрічалися і до свого першого розставання. Другим Галиним хлопцем став Алік Ворзель, відомий велосипедист, до речі, який регулярно стригся у «Беллі». Він став і першим її мужчиною, і саме це тримало Галю біля спортсмена: наче раз віддаласято до скону. Та скоро дізналася про скандали, які Алік влаштовує дружині і дітям. Здивувалася: так він одружений? «І що з того?!»казала тоді Галі Оля Корнійчук і дуже радила триматися за перспективного велосипедиста, як за останню надію. Та Галя відчула надзвичайну легкість після того, як відкараскалася від Аліка. А коли зустріла Тьому, ошелешено усвідомила: всі попередні стосунки були невдалими пробами пера перед написанням її першого справжнього любовного роману. Він лягав на життєве полотно яскравими емоціями, бо попервах Тьома розпушив павиний хвіст і просто-таки засліпив Галю азартною щедрістю: усе тобі, дівчинко! Та скоро гроші, які Тьомина мати регулярно надсилала йому з Італії, закінчилися, а програші у казино стали хронічними. Отут і настала черга Галі мовити: усе для тебе Тьома оцінив. А Галя все жила тим першим дивовижним враженням, коли хлопець заради зустрічі з нею віддав новий айфон. Коли ж за рік Тьома несподівано для Галі став на одне коліно і запропонував поженитися, остаточно повірила: цедоля, а вони з Тьомоюдві половинки одного цілого.
Спомини відібрали останні сили. Зупинилася на порожній вулиці біля зачиненого відділення банку обіч проїжджої частини. Кинула ремінець валізи, обережно поставила сумку з котом на землю. Відкрила її, погладила тваринку по спині.
Будеш молоко, Мурчику?
Кіт жалібно нявкнув. Галя прискорилася, заметушилася: налила молоко собі в долоню, піднесла її до котячої морди.
Прошу, не вередуй! Попий молока
Насторожено спостерігала за тим, як кіт кілька разів мляво торкнувся язиком Галиної долоні, наче зробив це, виключно аби віддячити людині за турботу. Знову жалібно нявкнув. Галя захвилювалася. Обережно дістала кота з сумки, всілася на бордюр, поклала Мурчика собі на коліна. Гладила мяку спинку. «Тебе до ветеринара треба, братику, бо, здається, у тебе не тільки лапка зламана. Певно, ще є якісь пошкодження внутрішніх органів, бо інакше би не лежав пластом,бідкалася.І то не біда, що у мене грошей немає. І без грошей допоможуть, коли побачать, як тобі погано. Біда в тому, що ніч, що я десь на околиці і не знаю, чи є тут ветеринарна клініка»