Звучить голос Сілвери: він дає напучування патанатому. Ось Дженніфер, з номерком на нозі. Оте тіло. Фото з місця події, у теці, вологі очі й рот мають мало не порнографічний вигляд (художня порнографія, «зі смаком», типу ecce femina), та тепер нічого еротичного. Застигла, як після глибокої заморозки, розпластана на дошці між неоновими лампами та кахлями. Усі барви спотворено. Хімія смерті невблаганна, луги повним ходом перетворюються на кислоти. «Тіло належить» Постривайте. Схоже на голос Полі Ноу. Так, патанатом Полі Ноу. Думаю, не варто винуватити чоловіка в тому, що він любить свою роботу й що він родом з Індонезії, та мушу визнати: на мене цей коротун наганяє жах. «Тіло належить» каже він, повторюючи сакраментальне: «Ніс es corpus».
Тіло належить білій жінці, фізично розвинутій, середньої повноти, на зріст сто сімдесят пять сантиметрів, орієнтовна вага шістдесят пять кілограмів. Одягу на тілі немає.
Спершу вивчають зовнішній вигляд. За напученнями Сілвери, Ноу робить первинний огляд рани. Він спрямовує світло в рот, який застиг, розтулений наполовину, і перевертає тіло на бік, щоб побачити вихідний отвір. Потім уважно оглядає весь шкірний покрив, шукаючи можливі вади, мітки, сліди боротьби. Найприскіпливіше руки, кінчики пальців. Він робить зрізи нігтьових пластин і проводить хіманаліз на вміст барію, сурми та свинцю, щоб установити, чи справді вона натискала на курок того самого револьвера. Пригадую, його подарував полковник Том, ще кілька років тому, і він же вчив дочку володіти зброєю.
Спритний, як і завжди, Полі Ноу бере мазки: оральний, вагінальний, анальний. Потім обстежує область промежини на предмет розривів або травм. Я знову згадую полковника Тома. Це єдиний спосіб підтвердити його версію. У тому сенсі, що коли тут замішаний Трейдер, то злочин має сексуальний ґрунт, правильно ж? Та начебто. І все ж таки здається, що тут усе не так. На столі патологоанатома часом трапляються кумедні штуки. Подвійне самогубство може виявитися поєднанням убивства й самогубства. Зґвалтування з подальшим убивством виявляється самогубством. А от чи може самогубство виявитися зґвалтуванням із подальшим убивством?
Але ж і розтин свого роду зґвалтування, і ось приходить його черга. У мить, коли зроблено перший надріз, Дженніфер стає тілом просто тілом, не більше. Полі Ноу береться до роботи. Прощавай. Захоплення, з яким він оддається звичній справі, робить його схожим на школяра: лискуча голова опущена; орудуючи скальпелем, як ручкою, він робить на тілі потрійний надріз у формі літери Y: від плечей до підгрудної ямки і вниз через таз. Почергово відігнувши покриви у місцях надрізу (як намоклий чи підпалений килим), Ноу розтинає електричною пилою ребра. Грудна клітка здіймається, наче підвальний люк, єдиним комплексом, як дерево з гіллям, внутрішні органи вийнято й викладено на іржостійкий піднос. Ноу розрізає серце, легені, нирки та печінку, бере зразки тканин на аналіз. Тепер він виголює голову навколо вихідної рани.
А зараз найгірше. Електропилка робить коло, вгризаючись в основу черепа. У черепну коробку вбито клин, і ти чекаєш, що от-от він трісне. І от я відчуваю, що моє тіло, таке звичайне й асиметричне, таке малоприємне й неестетичне, таке недоглянуте й загрубіле, несподівано протестує, бунтує. Воно просить уваги. Воно не хоче бачити все це. Хрускіт черепа звучить оглушливо, як постріл. Чи як страшний надсадний кашель. Ноу на щось показує, Сілвера нахиляється і потім обидва здивовано відхиляються.
А я дивлюсь і думаю: «Я вас чую, полковнику Томе. Та що це має означати, поки не знаю».
Розтин показує, що Дженніфер Роквелл вистрілила собі в голову тричі.
«Та ні. Не живу я сама», відповідала я. З Деніссом я живу. То був єдиний раз, коли я пустила сльозу. Не живу я сама. З Деніссом.
Поки я вимовляла ці слова, Денісс похмуро позбирав свої манатки, а потім, похмуро витріщаючись на дорогу, щодуху гнав свій пікап у напрямку кордону штату.
Тож я уже жила сама. Я не жила з Деніссом.
Це не Тоб там сходами чалапає? Чи це перші звуки наближення нічного потяга? Дім завжди відчуває його і весь аж напружується, коли стає чутно далекий розпачливий гук.
Не живу я сама. Я живу не сама. А з Тобом.
9 березня
Щойно я зустрічалась із Сілверою.
Першим ділом він сказав:
Як мене це задрало!
Я питаю:
Що саме?
Весь цей дурдом, каже Сілвера.
Тоді я пояснила йому, що полковник Том більше схиляється до версії про вбивство.
А чому так?
Ну, куль було аж три.
Сілвера каже:
Що цей Роквелл тут тямить! Він навіть вулиці не нюхав.
Ну, я йому кажу:
Господи, та він також спіймав свою кулю на цій блядській службі.
Сілвера прикусив язика.
А ти сам під кулі востаннє коли підставлявся? питаю його.
Сілвера так і не сказав. Ні, не тому, що згадував облави й стрілянину. Він думав не про ті часи, коли Том Роквелл, тоді ще звичайний патрульний, перестрів у наркоманському кварталі типа в капюшоні. Сілвера просто міркував про свою нелегку поліційну карєру.
Я зробила затяжку і знову сказала:
Полковник Том схиляється до думки, що це вбивство.
Сілвера закурив і сказав:
А що йому ще думати? Можна вистрілити собі в рот один раз. Це життя. Можна вистрілити в себе двічі. Ну буває. А тут аж тричі. Тут хто завгодно здуріє.
Ми сиділи в «У Хосні» маленькій забігайлівці на Грейндж. Це місце популярне в поліції, бо тут класна зала для курців. Сам власник, Хосні, не курить. Він просто лібертаріанець. Викинув половину столиків тільки для того, щоб обійти міську заборону.
Я не пишаюся своєю тютюновою залежністю і знаю, що праведна війна Хосні за права курців приречена на поразку. Та всі копи кадять, а наші серця й легені, які ми так гробимо, це така собі данина державі.
А це був двадцять другий калібр, сказав Сілвера. Револьвер.
Угу. Точно не рушниця. І не шестиствольний кулемет. Револьвери твій коник. А що стара зверху? Вона ж казала, ніби чула один постріл?
Або прокинулась од першого пострілу, а потім чула другий або третій. Наклюкалася хересу перед телевізором. Ну от що вона знає?
Піду я з нею побалакаю.
Яка, бляха, хитромудра справа, відреагував Сілвера. Полі Ноу просвітив її рентгеноскопом і ми побачили три кулі Одна досі там, у голові, так? Ще одна зберігається як речовий доказ, та, яку ми виколупали зі стіни на місці вбивства. Після розтину ми їдемо назад. Дірка в стіні лише одна. І відкопуємо ще одну. Дві кулі. Один отвір.
Сам собою факт не дуже визначний. Поліція ставиться до балістики досить скептично. Пригадуєте вбивство Кеннеді й «чарівну» кулю? Ми знаємо, що кожна куля це чарівна куля. А надто двадцять другого калібру. Коли куля входить у тіло людини, то починає битися в істериці. Ніби потрапила туди, куди геть не збиралася потрапляти.
Я сказала:
Мені доводилося бачити дві кулі. У самогубстві. А де дві, там і три.
А мені доводилося переслідувати типів, що мали по три кулі в голові!
Власне кажучи, ми чекали дзвінка. Сілвера просив полковника Тома ввести в курс справи Овермарса. Він мав якісь зачіпки в Куантіко, і це було цілком логічно. І зараз Овермарс нишпорив по федеральних компютерах, шукаючи документально підтверджені повідомлення про самогубців, які примудрилися пустити собі в голову три кулі. Мені ці підрахунки здавалися дивними. Пять пострілів собі в голову? Десять? Хто більше?
Що вдалося нарити за ранок?
Та так, самий дрібязок. А тобі?
Таке саме.
А ще в той ранок ми із Сілверою обдзвонювали всіх, хто міг сказати бодай слово про пару Дженніфер і Трейдера. Та всі, як змовившись, бубніли, що, мовляв, вони неначе були створені одне для одного, і несли всяку романтичну маячню. Скидалося на те, що, мяко кажучи, не було жодної підстави для конфлікту між ними. Всі в один голос твердили, що Трейдер за весь час навіть не прикрикнув на Дженніфер Роквелл, то яке вже там рукоприкладство! Це було щось нечуване: весь час самі тільки приємності!
Чому вона була гола, Тоні? Полковник Том казав, що Міс Скромність навіть бікіні в гардеробі не мала. А тут їй раптом захотілося, щоб її знайшли в такому вигляді?