Ну, вочевидь, він майстер своєї справи. Його й називають Нострадамусом наших днів.
Так. Хоча порівняння дещо образливе, як на мою думку.
Чому ж?заперечив Ленґдон.Нострадамуснайславетніший провидець усіх часів.
Не хочу різко заперечувати, професоре, але Нострадамус написав майже тисячу туманних катренів, які дуже виграли від творчого підходу всіляких забобонних читачів, котрі шукали точного сенсу там, де не було жодного і бачили там що завгодно: від Другої світової війни до смерті принцеси Діани чи нападу на Всесвітній торговельний центр. Це повний абсурд. Натомість Едмонд Кірш оприлюднив обмежену кількість дуже точних прогнозів, які незабаром справдилися,хмарні компютерні сервіси, самокеровані автомобілі, процесор, який працює лише на пятьох атомах. Містер Кіршзовсім не Нострадамус.
«Визнаю свою помилку»,подумав Ленґдон. Едмонд Кірш, як він чув, викликав палку прихильність серед своїх працівників, і, схоже, Вінстон був одним із таких захоплених учнів.
То як вам екскурсія?змінив тему Вінстон.
Дуже цікаво. Едмонд довів технологію дистанційної екскурсії до рівня, гідного найвищої похвали.
Так, ця система багато років була його мрією, і Едмонд витрачав на її таємну розробку безліч грошей і часу.
Правда? Технологія зовсім не здається складною. Маю визнати, спочатку я був налаштований скептично, але ви мене підкупилибесіда вийшла надзвичайно цікава.
Дякую вам за таку похвалу, хоча й сподіваюся, що не зруйную вашого враження, сказавши вам правду. Боюся, я не був з вами до кінця чесним.
Перепрошую?
По-перше, мене звати не Вінстон. ЯАрт.
Ленґдон засміявся.
Екскурсовод у мистецькому музеї з іменем Арт? Я зовсім не ображаюся, що ви взяли псевдонім. Приємно познайомитися, Арте.
Далі, коли ви мене питали, чому я не воджу вас особисто, я правильно відповів вам, що містер Кірш не хоче великих натовпів у музеї. Однак це була не вся правда. Є ще одна причина, з якої ми спілкуємося через пристрій, а не особисто.Він ненадовго змовк.Власне, я не здатний рухатися фізично.
О співчуваюЛенґдон уявив Арта в інвалідному візку в кол-центрі й пожалкував, що Артові стало соромно і він мав пояснювати цю ситуацію.
Не варто мене жаліти. Запевняю вас, із ногами я мав би дуже химерний вигляд. Розумієте, я не такий, яким ви мене уявляєте.
Ленґдон сповільнив крок.
Що це означає?
Імя Артце скорочення слова artificial «штучний», хоча містерові Кіршу дужче подобається слово «синтетичний».Він на мить замовк.Правда в тому, професоре, що весь вечір ви спілкувалися з синтетичним екскурсоводом. Таким собі компютером.
Ленґдон невпевнено роззирнувся.
Це якийсь жарт?
Зовсім ні, професоре. Я говорю цілком серйозно. Едмонд Кірш витратив десять років і майже мільярд доларів у галузі синтетичного інтелекту, і сьогодні ввечері ви першим оцінили плід його праці. Усю вашу екскурсію провів синтетичний екскурсовод. Яне людина.
Ленґдон якусь мить не міг цього сприйняти. Дикція і граматика Арта-Вінстона були ідеальні, і якщо не зважати на дещо незграбний сміх, він був одним із найкращих співрозмовників, з якими мав справу Ленґдон. Понад те, вони весь вечір обмінювалися думками й жартували на дуже багато тем, і екскурсовод був блискуче знайомий із їхніми тонкощами.
«За мною стежать,тепер зрозумів Ленґдон, вишукуючи на стінах приховані відеокамери. У нього виникла підозра, що він теж мимоволі є учасником якогось експериментально-мистецького проекту, тонко зрежисованого театру абсурду.Я в них як щур у лабіринті».
Мені не дуже приємно це знати,промовив Ленґдон, і його слова розкотилися луною в порожній галереї.
Прийміть мої вибачення,сказав Вінстон.Вас можна зрозуміти. Я передчував, що вам важко буде прийняти цю новину. Гадаю, саме тому Едмонд попросив мене привести вас сюди, у відлюдне місце. Цю інформацію не можна відкривати іншим гостям.
Ленґдон уважно вдивлявся в темні куткичи немає там когось?
Як ви, без сумніву, знаєте,продовжив голос, моторошно спокійний: його зовсім не бентежили почуття Ленґдона,людський мозок є бінарною системою: сигнал або йде через синапс, або не йдетак чи ні, як у компютерних сигналах. Мозок має понад сто трильйонів перемикачів, що означає: створення мозкупитання не так технології, як масштабу.
Ленґдон майже не слухав. Він знову рушив до виходу: знак зі стрілкою показував у дальший кінець галереї.
Професоре, я розумію, що людський тембр мого голосу важко сприйняти як машинний, однак синтезувати мовлення ще порівняно просто. Навіть електронна книжка за девяносто девять доларів доволі пристойно відтворює людську мову. Едмонд інвестував у цю розробку мільярди.
Ленґдон зупинився.
Якщо ви компютер, то скажіть ось що. Яким був індекс ДоуДжонса 24 серпня 1974 року?
Це була субота,блискавично відповів голос.Ринки не працювали.
Ленґдон відчув холодок поза шкірою. Він спеціально обрав таку дату. Одним із побічних ефектів ейдетичної памяті в нього було те, що дати закарбовувались у ній назавжди. Тієї суботи був день народження його друга, і Ленґдон досі памятав вечірку в басейні. «Гелена Вулі була в синьому бікіні»
Однак,одразу додав голос,напередодні в пятницю, 23 серпня, індекс ДоуДжонса становив 686,80: відбулося падіння на 17,83 пункта зі втратою у 2,53 відсотка.
Ленґдонові відібрало мову.
Я радо почекаю,бадьоро мовив голос,поки ви перевірите ці відомості за своїм смартфоном. Хоча й не можу не вказати вам на іронію цієї ситуації.
Але я не
Найскладніше завдання у створенні штучного інтелекту,продовжив голос, і його легкий британський акцент тепер здавався особливо химерним,не у швидкому доступі до відомостей, який насправді створити дуже просто, а в здатності помічати взаємозвязок і переплетеність данихте, в чому ви неперевершені, так? Взаємозвязок ідей? Це одна з причин, чому містер Кірш хотів перевірити мої здатності саме на вас.
Це випробування?спитав Ленґдон.Мене?
Аж ніяк.І знову цей соромязливий смішок.Це випробування мене. Чи можу я вас переконати, що ялюдина.
Тест Тьюрінга.
Саме так.
Тест Тьюрінга, згадував Ленґдон, то було завдання, запропоноване спеціалістом із розшифрування кодів Аланом Тьюрінгом: зробити так, щоб поведінка машини не відрізнялася від поведінки людини. Власне, людина-експерт мала послухати розмову людини і машини й сказати, хто зі співрозмовників людина. Якщо це неможливо, то тест Тьюрінга вважається пройденим. Тест Тьюрінга був ідеально пройдений 2014 року в Лондонському королівському товаристві. Відтоді технології штучного інтелекту розвивалися з карколомною швидкістю.
Сьогодні ввечері,продовжив Арт,жоден із наших гостей нічого не запідозрив. Усі чудово проводять час.
Чекайте, тут усі розмовляють із компютером?!
Фактично, всі розмовляють зі мною. Я можу легко виконувати багато завдань одночасно. Ви чуєте мій голос, виставлений від початку,той, якому надає перевагу Едмонд,а решта чують інші голоси й інші мови. З огляду на те, що ви американець, науковець і чоловік, я обрав для вас чоловічий голос і британський акцент. Я гадав, що так ви почуватиметеся більш упевнено, ніж якби чули голос молодої жінки з тягучим акцентом південних штатів.
«Воно щойно назвало мене шовіністом?»
Ленґдон згадав запис, який кілька років тому циркулював у мережі: голові бюро часопису Time Майклові Шереру зателефонував робот із телемаркетингунастільки жахливо схожий на людину, що Шерер розмістив запис дзвінка в інтернеті, щоб усі охочі могли його почути.
«Це було багато років тому»,зрозумів Ленґдон.
Ленґдон знав, що Кірш уже давно бавиться створенням штучного інтелекту, час від часу зявляючись на обкладинках часописів і проголошуючи всілякі відкриття. Схоже, «Вінстон»це найкраще на сьогодні дітище Кірша.
Розумію, що все відбувається дуже швидко,продовжив голос,але містер Кірш попросив мене показати вам спіраль, біля якої ви зараз. Він казав, щоб ви ввійшли в цю спіраль і дійшли до її центру.