Назарій Вівчарик - Ті, що живуть під землею стр 2.

Книгу можно купить на ЛитРес.
Всего за 99.9 руб. Купить полную версию
Шрифт
Фон

 Постарів чи нє?  поцікавився серйозно у однокласника Віталік.

 Та нє, не те щоб постарів. Ти став якийсь доросліший, серйозніший, мужніший!

 Ну дивись мені. Повірю на слово.

 То де ти тут взявся? Я тебе після школи, мабуть, і не бачив.  перепитував Володя, поки вони прямували через залу очікування надвір.

 Не бачив, бо я на Камчатці ікру робив. Я ж ото пару років повчився в університеті та й кинув. Не те, щоб не міг вчитися, просто ти ж знаєш, яка в мене була поведінка. Я там одного викладача якось уперіщив, щоб не діставав, а він на мене поскаржився, то мало під статтю не попав. Порадили краще тихо піти з університету. Ну то я і пішов.

Володька смачно затягнувся цигаркою і задумався.

 Це ж ти, мабуть, червоної ікри наївся! І риби!

 Та нє, Вован. На все життя не наїсися,  посміхнувся Віталік.  Зажди, я пиріжка куплю, бо їсти хочу як вовк.

Наминаючи пиріжки, Віталік розпитував у Володьки про інших однокласників. А Вован без кінця дивувався, що його однокласник не зареєстрований в соцмережах.

 Вєталь! Та якби ти зайшов колись у «Фейсбук», то нічого б в мене не питав. Он Мітя відростив патли, знайшов якихось хлопців, схожих на бомжів, і вони стали записувати пісні. Його часто по радіо крутять.

 Ага, я якраз радіо слухав, як їхав, то чув їх пісню. «Кицьки і цицьки» Мітя не змінився.

 Петра батьки намагались запхнути хоч в якийсь коледж чи технікум після школи, але марно. Та й навіщо мучити хлопця. Ну не хотів він вчитися і край. Зате от трактор водить як Шумахер і за сезон у полі «зрубує» більш як 50 тисяч гривень. Ще й господарство вдома має, то їм з жінкою вистачає.

 А він одружився?  уточнив Віталік.

 Так, на Тетяні. Тій, що у класі Б вчилася, донька фізрука.

Віталік слухав безліч цієї, по суті, непотрібної для нього інформації і думав про те, як змінився світ. Хтось десь одружувався, хтось створював музичні гурти, хтось шукав себе в сусідньому Києві і просиджував цілий день в інтернеті, як Вован, а він ішачив на тій Камчатці і бачив більше лососів та бурих ведмедів, ніж людей. А в один звичайний день отримав телеграму з трагічним змістом

Вован звично стусанув Віталіка.

 Е-е-е! Ти тут чи де? Я ж питаю, чого так довго не приїжджав?

 А я, та цей Довга історія.

 А я не поспішаю на роботу. За мене там є кому почергувати,  закурив нову цигарку Володя.

Ваша оценка очень важна

0

Дальше читают

Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3

Популярные книги автора