Остап Соколюк - Перші півні стр 2.

Даниїл із Захаром оглянули помешкання і радо погодились там жити. У відповідь війт лише почухав потилицю і пішов. Він знав, що це був лише зайвий привід І без того зайвий.

* * *

Дан підійшов до брами і зупинився. На подвірї загавкав пес. Юнак вирішив почекати біля хвіртки, допоки на галас не вийде хтось із хати. Він не помиливсянезабаром в дверях зявилась дівчина. Вона поглянула на чужака з недовірою, наморщивши своє красиве обличчя. Дан сміливо відповів посмішкою: