Назви, кого остерігатися найбільше.
«Людину»
Конкретніше!Морена починала втрачати терпіння.
«Її ще немає»
А де ж вона? Коли зявиться?!
«6728 року»
Імя! Імя назви!
«Найда»
Я зможу його знищити?
Знову довга пауза, протягом якої Морена зорієнтувалася, що не відчуває вже рук по запястя.
«У цій системі надто багато перемінних»
Годі. Я зрозуміла: можна, але важко. Що ж, побачимо.
А переманити на наш бік?
«Цей варіант має великий відсоток вірогідності. 80/20»Що саме дозволить ним маніпулювати?
«Жінка»
Морена мимоволі посміхнулася. Могла здогадатися й без підказки. Що ще може привабити чоловіка? Гроші, влада і жінки
Якась конкретна?
«Так»
Ти мене доведеш до сказу Імя!
«Чиє?»
Жінки, яка матиме такий великий вплив на Найду! «Ружена»
Наскільки важливу роль відіграватиме Найда в нашому протистоянні?
«Його втручання може нейтралізувати Коня Перуна»
І тоді ніхто остаточно не переможе?
«Ні. Якщо йдеться про це тисячоліття»
Чому саме він?
«Його обрано»
Холод скував уже лікті Морени. Далі спілкування з Книгою ставало небезпечним З величезним зусиллям богиня відірвала долоні, що наче примерзли до сріблястого аркуша. І в ту ж мить віконце на внутрішній поверхні віка потемніло, висвітивши наостанок запитання:
«Ви справді хочете завершити роботу з даною програмою?»
Морена повернула ключик у шпарині.
Віконце висвітило: «Ваша воля. Сеанс з користувачем Морена завершено»,і зробилося чорним, як чародійське дзеркало на стіні.
Час минав. Полумя тихо потріскувало на свічках, проковтнувши їх уже більш як наполовину. Морена спала.
Велес увійшов у кімнату, ступаючи, як на чоловягу такої статури, мяко і нечутно. Але дивувався б лише той, хто бачив Чорнобога вперше.
Знову бавилася з Книгою?прогув він густим басом, зауваживши, що Морена не реагує на його присутність.Чи ж не казав тобі Перун, аби залишила її у спокої?
Морена кліпнула повіками і, нічого не розуміючи, глянула на Велеса. Потім, певно, усе згадала, бо кволо усміхнулася.
Ця клята Книга висмоктала з мене усі сили. Я почуваюся, як вичавлена цитрина
Надмірна цікавість,пхикнув Велес.О жінко Навіть будучи богинею, ти все така ж.
Очі у Морени лиховісно зблиснули.
Хіба назвати жінку жінкоюце образа?зробив невинне обличчя бог. При його могутній поставі це виглядало так кумедно, що Морена не втрималася і приснула сміхом.
Ну от,констатував Велес.Тепер ти вже більше схожа на себе, а не на цитрину.
Морена звела голову.
Книга каже, що у нас може нічого не вдатися
Велес запитально мотнув головою.
Почни спочатку. Але накажи спершу піднести щось для зрошення уст. Байка, здається, буде трішки довга?
Морена плеснула в долоні, й у дверях кабінету одразу ж зявилася чарівна повітруля, наче зіткана з сонячного проміння.
Слухаю, моя пані,вклонилася ґречно.
Ну, кажи, що бажаєш?звернулася до Велеса Морена. Той глянув захоплено на прислужницю і гмикнув значуще:
Про це пізніше, ближче до ночі. А поки що зупинимося на великому келихові рейнського і кількох добре просмажених баранячих відбивних котлетах до нього.
Повітруля вклонилася й перевела погляд на богиню.
А вам, пані?
Мені?Морена навіть розгубилася на мить, так далеко були її думки од того всього.Що ж, можна і мені ковток токайського і персик.
Повітруля ще раз вклонилася й вифуркнула з кімнати. Велес підійшов до стола й обережно закрив Книгу.
Не люблю, коли вона розкрита,пояснив.Весь час таке враження, що за мною хтось спостерігає. Значно могутніший. Той, хто може в будь-яку мить припинити наше існування. І зробити Йому це буде значно легше, ніж мені розчавити на вікні муху. Абозадути життя людини А ще краще, вийдімо з цієї кімнати, га?
Дурниці,здвигнула плечима богиня.Книгавсього лиш давнє магічне знаряддя. А той, хто створив її, давно канув у Забуття. Люди нічого не памятають про це І отже, сили у Нього просто не може бути.
Згоден. І все ж, Книга нервує мене. Особливо, коли доводиться бачити, якою ти стаєш після чергового спілкування з нею.
Бажання гостязакон для господині,усміхнулася Морена, даючи зрозуміти, що ця тема не така важлива.Куди волієш? Може, на балкон вийдемо? Весняні Карпати досить мило виглядають згори.
Можна і на балкон.
Скельний виступ, зміцнений руками гірських гномів і чарами Морени, ніби ширяв над проваллям, даруючи відчуття польоту кожному, хто ступав на його, з вигляду, нетривку поверхню. А краєвид відкривався звідси і справді чудовий. Хоч надворі давно буяв квітень, північні схили Горган були ще вкриті снігами. У скісних променях весняного сонця вони виблискували, вигравали всіма барвами веселки. Затьмарюючи світило своїм сяйвом, яскравими, сліпучими переливами, немов обсипані найкращими самоцвітами.
Поки Велес милувався дійсно чарівною панорамою, прислужниці уже накрили столик і розставили фотелі.
Мило,зітхнув Чорнобог і опустився у своє крісло.
Так,досить байдуже погодилася Морена, надкусивши оксамитову шкірку соковитого плода.
Велес здивовано глянув на неї, ковтнув вина й аж тоді пробурмотів:
Істинноніхто не цінує того, чим володіє Треба б тобі погостювати в мене, під землею, з десяток літ. Може, тоді цей вигляд гір буде трохи милішим.
Морена натягнула уста в робленій посмішці, показуючи, що оцінила гумор, але не бажає підтримувати цю тему. Велес кивнув і знову ковтнув вина.
Гарне,похвалив, беручи з золотої таці просмажену на камінь баранячу відбивну.
Погане богам не личить,відказала нетерпеливо Морена.Так що ти готовий мене слухати?
Говори
Велес зручно вмостився у фотелі і приготувався до довгої промови.
Я запитувала Книгу, чи, використовуючи Коня, нам вдасться перемогти Єдиного. І вона повідомила мене, що невдовзі має зявитися хтось на імя Найда. І цей чоловік може зробити так, що Кінь утратить силу.
Як це?щиро здивувався Велес.Людина зможе побороти Смерть?
Так сказала Книга.
Велес замислився над почутим.
А якщо детальніше?
Я вже не витримала
Гм Що ж, хоч і не люблю я цього, але, мабуть, доведеться відкрити її ще раз
О ні!Морена мерзлякувато зіщулилася під своєю хутряною накидкою.З мене досить.
Про себе кажу.
А нещодавно хтось насміхався над суто жіночою цікавістю.
Не блазнюй. Усе це надто серйозно. І шкода буде змарнувати ще кілька сотень літ через надмірну самовпевненість.
Він підвівся і пройшов у кабінет до столу з Книгою. Сів у крісло перед нею й оглянувся на Морену.
Устромляй ключа.
Морена зробила все необхідне і стала з цікавістю приглядатися. Вона знала, що Книга підкоряється також і Велесові, але ще жодного разу не бачила його біля неї. У віконці висвітився знайомий напис.
«Вітаю! Назвіть пароль допуску»
Велес поклав долоні на лист фольги і сердито наказав:Давай без фокусів! Не до забави!
«Користувач ідентифікований. Велес. Допуск відкрито»Що там ще за воїн на ворожому боці обявився?
«Ще не обявився»
Не чіпляйся до слів! Коли цей Найда буде доступний для наших слуг? Щоб можна було знищити його.
«Уночі перед Різдвом Єдиного. 8729 року. Поблизу Галича. Ймовірність смертельного кінця50/50»
А пізніше?
«Ймовірність знищення падає. Зростає шанс перевербувати його на ваш бік»
Зрозуміло
Велес відняв долоні й закрив Книгу, навіть не поцікавившись, що там ще висвітилося у віконці.
Отже, зима Хто у тебе є в Галичі?
Вовкулака, відьма
Для одного немовляти повинно вистачити Я так думаю. А от що стосується Коня, то нехай Перун цього разу вже не покладається на ворожбитів, а займеться ним сам. Щоб не вийшло, як минулого разу.
Хто мене згадував?голос позаду гримнув так несподівано, що примусив обох озирнутися. Але побачивши перед собою високого чоловіка з золотим волоссям і срібними вусами, боги заспокоїлися.
Ти? Вчасно
А що?Перун просто із повітря вийняв різьблений кухоль, повний пінистого меду, відсьорбнув третину і опустився у фотель, що теж вистрибнув позад нього нізвідки.