Карл стрепенувся, розправив крила, та нарешті злетів з Костиного плеча до директора. Костя полегшено зітхнув.
Пане Костянтинедиректор гладив правою рукою Карла, який сидів на його зігнутій у лікті лівій руці. Давайте до справи, часу у мене обмаль. він махнув підборіддям у бік глобусу.
Костя тільки зараз побачив, що за глобусом у затишному закутку розмістилися два величезних шкіряних крісла і невеличкий журнальний скляний столик між ними. Костя у декілька кроків подолав відстань до глобусу та розмістився у найближчому кріслі. Директор сів навпроти, Карл одразу зліз з його руки на столик і почав гонорово походжати по ньому. Костя дістав з кишені диктофон:
Ви не проти якщо я буду записувати? отримавши мовчазну згоду від Олександра Олександровича, ввімкнув його, але не наважився ставити його на столик, бо Карл занадто зацікавлено поглянув на цю нову цяцькудиктофон так і залишився у Костиних руках.
Каву, чай? спитав директор.
Каву, якщо можна.
Наталка! не встаючи з крісла викрикнув Олександр Олександрович. За хвилю прочинилися двері, з-за них визирнула гарненьке личко білявки.
Так, Олександре Олександровичу?
Каву нашому гостю, мені чаю. Зеленого. двері зачинились. За кілька секунд Костя почув як ввімкнулась кофе-машина. Директор трохи помовчав, сидячи з опущеними повіками, потім посовався на кріслі, вмощуючись зручніше, розплющив очі, глипнув на Костю:
Ну так про що Ви хотіли дізнатись? Костя одразу ввімкнув режим «Професійний журналіст»:
Добре. По-перше, наших читачів зацікавить що це за звір такий «Замок К.»? Звідки взявся? І чому саме «Замок К.»?
Назва? спитав Олександр Олександрович, і, після того як Костя стверджувально кивнув, відповівНу це проста і одразу не проста історія. Проста, бо офіс я владнав у цьому замку Радзивіллів, а складна, тому що у самій назві закладена певна ідея, місія
Пробачте, перебив КостяА чому Ви обрали саме це місце? Це ж навіть не обласний центр. Село
Ну, бачите, так склалось історично. Колись мав змогу відвідати Алику, сподобались ці місця, з одного боку містичні, з іншого утихомиренні Якраз те, що потрібно для творчості.
Але ж тут знаходиться психіатрична лікарня?
Ну то й що? Олександр Олександрович знизав плечиманасправді це додаткове джерело для нашого розвитку. Ви знаєте, що деякі хворі працюють в компанії?.. Костя гмикнув, директор продовживДо речі, це головного лікаря, з яким Ви мали честь вже спілкуватись, ідеятрудотерапія та таке інше. Дехто належить до найкращих наших працівників З девяти наших успішних проектів, шістьто їх заслуга. Тихі генії Якщо буде цікаво, зможете поговорити з Федором Петровичем, у нього з приводу геніальності та божевілля ціла теорія є Ну а від такого сусідства всі у виграшікомпанія має прибуток від додаткових проектів, а за останній рік ми подвоїли наш результат, працівники мають гарну заробітну платню, та й клініці ми допомагаємо фінансово і не тільки
В цей час до кабінету з тацею зайшла Наталка. Вона зігнала зі столика Карла, який з самого початку інтервю перестав ходити по столу, і зацікавленим стовпчиком слухав бесіду, переводячи погляд з Кості на директора. Карл ображено каркнув, перелетів на вершечок глобусу і знову завмер, дивлячи кудись поперед себе, але боковим зором все ж таки спостерігаючи за тим, що відбувається у закутку. Наталка мовчки та швидко розставила паруючі філіжанку з кавою та горнятко з чаєм, ложечки, цукерницю та блюдечко з сухофруктами та горішками. Вийшла з кабінету, тихо прикривши двері. Костя відсьорбнув кави зі своє філіжанки і продовжив:
Наскільки я читав, Ви займаєтесь компютерними технологіями?
Технологіями, програмним забезпеченням, мультимедійкою, та багато чим іншим. Я вже казав, що на сьогоднішній момент у нас запущено девять проектів, які генерують нам прибуток. Причому, у вісім з них ми не вкладали жодної копійки, це зовнішні інвестиції. Два проекти, були визнанівін назвав відому рейтингову компанію та університетпроривами у компютерних технологіях. Я не хизуюся. Це голі факти, які вказують, що компанія виконує місію.
Місію?
Так. він кивнувЯкщо коротко узагальнити, наша місія полягає у створенні нових віртуальних світів. Динаміка попиту на такі послуги зростає експотенційно. Відповідно й наші активи ростуть таким же чином
І це все роблять псих пробачте пацієнти цієї лікарні?
Ну вони далеко не всі наші співробітникиусміхнувся директорїх не так багато навіть у цьому офісі
У цьому офісі? Тобто у Вас деінде є ще офіси?
Ну не офіси, а так представництва. У Києві, ще по Україні декілька, у Варшаві, Лондоні
Лондоні?!
А що тут такого? Ми ж міжнародна компанія. Щоправда у представництвах працюють лише продавці. А безпосередньо творці, програмери, дизайнери у цьому офісі і, більша частина, дистанційно по всьому світу.
Дистанційно?
Так, більшість компютерних геніїводинаки, вони не воліють бути затисненими в рамки стінами офісів. А для того щоб творити офіс непотрібенздавалось Олександр Олександрович говорив зрозумілі для всіх речіО, до речі забув, у нас ще є офіс молодих геніїв у Острозі.
У Острозі? В Академії?!
Так. Це, так би мовити, наш головний інкубатордиректор мрійливо, передчуттєвим до сметани котом, примружив очі.
Гму Кості промайнула думка, яку він вирішив уточнити. Чи правильно я розумію, що головний потенціал вашої фірми складаютьодинаки-диваки, які не вилазять з-з компютерів, студенти-початківці та психи?
Якщо хочете, можете й так сказатиОлександр Олександрович продовжував усміхатись тільки очимаале, не зловживайте словом «психи». Бо, по-перше, його тут не дуже люблять. І взагалі, не відомо де справді мешкають психиу стінах цього замку чи поза ними. А, по-друге, як кажуть від суми та від тюрми
Двері в кабінет прочинились, заглянула Наталка. Побачила порожній посуд. Зайшла, поставила чашки на тацю:
Ще щось будете? Костя та Олександр Олександрович відмовились, Наталка вийшла, прочинила за собою двері.
Так, на чому ми зупинились? запитав директор.
Від суминагадав Костя.
Так від суми, але про це краще спитаєте у Федора Петровича, він Вам, думаю багато цікавого розповість
Після нетривалої паузи Костя спитав:
Ну, а як створювалась компанія? Адже для цього потрібен стартовий капітал. А під нову компанію, тим більш з новими, ризиковими технологіями, банки навряд чи кредити дають.
Гм Дивні у Вас якісь запитання, пане Костянтине. Ви ж не сподіваєтесь вивідати у мене комерційну таємницю. Олександр Олександрович усміхнувся. Але, насправді, ніякої страшної таємниці нема. Я мав певні накопичення, так як до створення «Замку» займався бізнесом, ну і друзі допомогли. Але, насправді, для створення такого роду бізнесу не потрібні великі капіталовкладення.
А Ваш минулий бізнес теж був повязаний з інформаційними технологіями?
Та ніусміхнувся директорЗдебільшого торгівля, схема «купив-продав». Не можна було сказати, що кожна з моїх фірм була успішна. Але більшість так. Нажаль, і ті в свій час вимушений був закрити.
Чому?
А чому у нас компанії закриваються? він гірко усміхнувся, а потім продовживта для старту «Замку К» мені вистачило.
А чому Ви вирішили перейти на новітні технології?
Ну зявилась одна людина, що запропонувала цікаву ідею, я зібрав перевірену команду, і погнали. Потім ще один проект, ще За перший рік ми тричі відбили вкладені кошти.
Ого! Костя розуміючи кивнув головою. Ну а, виходячи про Ваш попередній досвід із проблемами в бізнесі я знаю, що зараз часто податкова наїжджає на ІТ-компанії без «криші» У Вас як з цим?
З податковою, чи «кришею»? директор лукаво подивився на Костю.
Ну потягнув Костяне знаю.
РозумієтеОлександр Олександрович склав руки на грудях«Замок К» так раптово набрав обертів і наразі став настільки відомою компанією, і не тільки у нашій країні, щоб будь-який наїзд може створити набагато більше проблем для того, хто наїжджає. Так що «криша»це наша популярність і успішність.