Біль, розпач і страх зненацька охопили царя царів. Голова в нього почала боліти і біль не проходив. Дарій гостро відчув провину перед небом і його жителями. «О, боги, прошу, дайте мені шанс. Я доведу вам свою відданість. Але вгамуйте біль. Він нестерпний. Не витримаюзбожеволію», стогнав.
Від несподіваного доторку Дарій здригнувся. Чоловік, загорнутий у білий плащ, вказував пальцем на вихід.
Вони попрямували до розлогого платану. Дупло дерева було впорядковане під кімнату для побачень. Коли опустилися на лаву, то Дарій поштиво мовчав.
Боги милостиві до тебе, царю, співуче сказав служитель храму. Щедро обдарували тебе вродою, гармонійними членами, розумом, доблестю, волею і щедрістю. Ти підкорив чужинські племена і вісімдесят народів. Але їхні храми залишив не зруйнованими. То якому богу ти поклоняєшся?
Ахурі Мазді,хрипкувато відповів Дарій.
Він кашлем прочистив горло і стих. Маг теж мовчав. Прислухався до шелесту світло-зеленого листя. Можливо, до музики небесних сфер, яку чують лише вибрані. Чим довше мовчав маг, тим неспокійніше почувався Дарій. Нібито виправдовувався, сказав:
Моє бажаннясправедливість. Брехливому я не товариш. Я не запальний. Коли я гніваюсь, то твердо володію собою. Як воєначальник, явідмінний воєначальник. Я володію невтомною силою в руках і ногах. Як вершник, явідмінний вершник. Як стрілець із лука, явідмінний стрілець із лука, як у пішому, так і в кінному строю. Цими здібностями мене обдарував Ахура Мазда. Я вміло ними користуюся.
Скошений погляд мага ковзнув по рівному лобі Дарія, його тонкому загнутому носі, чепурній бороді. Відвівши погляд, служитель дорікнув Дарію:
Ти направив свої ступні до давнього храму на догоду корисливій думці.
Так, підтвердив Дарій. В його голосі чулася образа. Задля перемоги над поганцями я повинен заручитися підтримкою Сиріуса. Скіф викрав перстень Мадіни, що мав напис «Всеперемагаючому». Хто носить перстень, що є власністю мідійських царів? Назви його!
Маг натягнув на голову клобук і відвернувся від Дарія. Невдовзі сів рівно. Говорив холодно, карбуючи кожне слово:
Перстень у неправедного, князя Євстахія. Він із роду Іпока. За велінням неба перстень носить його син Михайло. Хлопчик одного віку з твоїм, царю, меншим сином Ксерксом.
Отче, мене цікавить: чи поверну я перстень?
Маг дивився в ажурне латаття. Збайдужілим голосом мовив:
Я просив про те небо. Заковика в тому, чи ти, царю, захочеш залишити собі перстень.
Коли перстень опиниться на моїй руці, я його вже не зніму.
Дарій грізно стулив брови, що красномовно підтверджувало незворотність його рішення.
У Михайла сильний небесний покровитель. Тобі, царю, доведеться вибирати.
Найвродливіший із людей гордовито розправив плечі.
ЯДарій, син Гістаспа, цар персів і всього материка
Маг мерзлякувато пересмикнув вузькими плечима і ще глибше натягнув на голову клобук. Він безшелесно, мов тінь, вислизнув із дупла платана.
Примітки
1
Перси називали греків яванами.
2
Автентичний текст.
3
Автентичний текст.
4
Назва походить від імені вождя скіфів.
5
Так називали скіфів.
6
Насправді Кір, син Камбіза, захопивши царський палац в Екбатанах, вивіз у Персію срібло і золото, якими були обкладені колони, карнизи, кипарисові та кедрові стіни.
7
Степи Північного Причорноморя.
8
Дарій мав на увазі розгром і підкорення Греції.
9
Перський фразеологізм, що означає неук патякає.
10
Давня назва Чорного моря, що перекладається з грецької як Гостинне море.
11
Місяці червень і липень.
12
Так називали за часів Дарія Першого Єдиного Нествореного Вічного Бога, Творця усіх благ.
13
Автентичний текст.
14
Заратустра ділив людей на праведних (осілих на землю), неправедних (кочівників-грабіжників) і тих, у кого неправедне змішане з праведним.