Тато купує шоколадні батончики, він каже, що це і дешево, і не карамелька. Думаю, якби не
фінансова криза, він купував би їх більше і частіше. А також вафлі, мені подобаються вафлі,
вони кращі за вівсяне печиво, хоча тато думає, що вівсяне печиво смачніше. Чи може Бог
сказати татові, щоб він більше не годував мене вівсяною кашею, бо це дуже несмачно. Нехай
краще годує консервами, мені дуже подобаються сардини в олії. Я могла би їсти їх на
сніданок, обід і вечерю. Але здається, це також неможливо через татову фінансову кризу. Чи
може Бог зробити так, щоб більше не глушили радіо, бо тато тоді дуже нервово бігає по
кухні й Бабуня обіцяє його побити. Якщо Бабуня його поб'є, він не зможе ходити на роботу.
Сьогодні я не можу заснути, чую як за стіною постогнує Бабуня, на кухні тато намагається
ловити радіо свободу. Я думаю, що, мабуть, у Бога немає велосипеда, якби був, він уже
давно мені його подарував би. Хоча це негарно вимагати собі подарунків незаслужено,
принаймні Бабуня завжди так говорить. Я не знаю, чим можу заслужити у Бога велосипед,
мабуть, не роботою, тато он скільки ходить на роботу, а досі не заслужив ні велосипеда, ні
чогось кращого, він завжди каже, що з цієї роботи йому добра ніякого, тільки волосся сивіє.
Я не хочу, щоб у мене сивіло волосся, хоча якщо воно буде такого кольору, як молоко або як
сніг, мені це, може, й сподобається. Можливо, Бог також хотів би отримати від мене якийсь
подарунок, тільки я не дуже знаю, що йому можна подарувати, я не знаю, що в нього є, а
чого немає. Ну, я можу шнурки виплести — жовті, або червоні, або зелені, інших кольорів
ниток у мене тепер немає, чорні вже закінчилися, бо я виплела шнурки для татових
черевиків, але я можу попросити у Бабуні, тільки мені треба знати напевно, який колір Богові
подобається і якого кольору в нього черевики. Хоча черевиків у нього повинно бути багато, у
цьому я навіть не сумніваюся. Тому, мабуть, підійдуть шнурки будь-якого кольору. Це