того як помруть, переселяються у Царство Небесне. Тобто коли ми помремо, ми будемо
жити у Бога. Здається, більше нам просто ніде буде жити. Я думаю, що познайомитись із
Богом мені було би цікаво й тепер, не хочу чекати аж до смерті. Я не знаю, чи є у Бога
телефон, думаю, що повинен бути. Бо телефон є навіть у нас. Я питала у тата, чи є в нього
номер телефоне Бога, але він махнув рукою і сказав, що туди не додзвонишся. Думаю, що
можна додзвонитися, якщо набирати номер дуже багато разів, мені би вистачило на це часу,
бо ж я не ходжу на роботу. Я могла би сидіти вдома і дуже багато разів підряд набирати
номер телефону і обов'язково додзвонилась би. Так я татові й сказала. Але він все одно не
дав мені номера, мабуть, він його загубив і посоромився про це сказати. Це сумно, на його
місці я вивчила би цей номер напам'ять. Мені цікаво, чи є у Бога велосипед і як часто він ним
користується. Якщо нечасто, мені хотілось би його позичити, мені дуже хочеться мати
велосипед, але тато не може мені купити його через фінансову кризу. Чи Бог знає, що таке
фінансова криза і чи може зробити так, щоб у тата її не було? А може, Бог міг би подарувати
мені велосипед? Чи подобається Богові пити каву з ковбасою? Чи боліло колись у Бога
серце? Чи у Царстві Небесному в нас буде така сама квартира, чи, може, краща? Мені
хотілося б, щоб вона була краща. Чи він переселить тоді маму до нас? Чи мама за нами
сумує? Чи Бог приходить до неї в гості? Чи не здається Богові, що Бабуня плете забагато
серветок? Може, це від того в неї ломить кості? Чи вміє Бог ремонтувати поламані
телевізори? Чи смакує Богові тушкована капуста з м'ясом і чорносливом? Її часом у неділю
готує тато, коли він у доброму гуморі, може, Бог захоче прийти до нас у гості наступної
неділі? Тоді тато напевно зготує капусту. Які цукерки Бог любить, всякі чи тільки шоколадні,
бо я карамельок терпіти не можу. Гостей треба до чаю частувати цукерками, так заведено.