Кулик не відпустила пупки дзвінка.
— Я викличу міліцію, — сказало з квартири.
— Я сама — міліція.
— Що вам від нього треба?
— Мені не від нього, мені від вас треба.
— Від мене?
— Почала пекти пиріжки на Новий рік та забула рецепта. Хочу порадитися.
— Я покличу чоловіка.
— Чимшвидше.
За дверима помовчало. Блеф.
— Дайте ваше посвідчення.
Кулик просунула посвідчення в утворену щілину.
— Воно передавнене.
— Дам телефон, пересвідчитеся, хто я.
Кулик продиктувала, Господи, хоча б Стаса десь не завіяло.
— Там підтверджують, що ви старший слідчий прокуратури, — по павзі здивувалося за дверима.
— А я вам що казала?
Бабця через ланцюжок ще раз оглянула по свідчення, звірила фотку з оригіналом.
— Тут ви якась інакша.
— Я схудла.
— Цікаво, як вам це вдалося?
— Мій рецепт — не для всіх. То як, стоятиму тут?