— До чого тут Симчич?
Станіслав Павлович зрадів подиву Командо, як гравець у «морський бій», що влучив в авіаносій.
— Не вона попросила заховати на дачі барбізон?
— А ти мерзо-о-ота.
— Міг би не казати, але скажу. Твоя Симчич — головний підозрюваний, а ти — співучасник. І хочу зрозуміти — свідомий чи ні.
Командо зручніше вмостився на стільці.
— Що нам відомо? Майже все. Деталі додаси. Швидше доведемо, що за ненормальною Голуб стояла цілком нормальна Симчич — швидше звідси вийдеш. І не як свідомий поплічник серійного вбивці, а як його ошукана жертва, яка сном-духом не відала, куди втрапила. В’їхав?
— Я — весь вуха.
— Симчич дізналася, що дурка знайшла на смітнику геоінституту колбу з залишками барбізону, і в її голові визрів злочинний замір.
— Навіщо?
— О, це вже розмова!
— Я спізнюся на обід.
— На свободі пообідаєш, і не баландою.
— Труїти дітей свого класу — глупство…
— Вивірений розрахунок. Простий, як граблі. Справа викличе великий галас, директора ліцею під гепу з посади.
А тут і вона, зі знанням мов, зі зв’язками за кордоном, майже доктор філології і вопщє. Чи хотіла труїти саме свій клас — невідомо. Голуб — кілер недосвідчений і прибацаний, могла й помилочка трапитись.
— Диявольська логіка.
— Людська, — стенув плечима Станіслав Павлович.
— Я подумаю, — Командо підвівся.
— Слухай, мені таки подобається цей хлопець, Вільям, — Маріванна налаштувалася на епос. — У сім’ї як було заведено? Діана спрямовувала Вільяма на життя в звичайному світі, зі звичайними людьми, а цей Чарлз, не люблю я його, недоладний якийсь, хоче, аби малий крутився зі своїми — палацовими. Я дуже хвилювалася, хто переможе. Але, дивлюся, хлопець має кебету, без лакеїв, мамок-няньок, кухарів, жив в Ітоні в общазі, харчився з ітонської кухні, приятелював з нормальними хлопцями й дівчатами. Хоча у них там в Англії всі ненормальні. Одне бентежить. Довкола повно гарних дівок, хоча б Лаура, дочка леді Джейн, сестри Діани, або Давіна Дасворс-Чед чи Ілона Дуглас Хоум — з поважних домів. Габріела Віндзор, дочка принців Кентських, теж нічогенька. Ще крутиться Лаура Паркер Боулс, дочка тієї противної Каміли, але вони, здається, не дуже близькі. Кажу ж: повно дівок, а його тягне на тіток. Ми з бабцею Єлизаветою страшенно незадоволені з того. Ліза взагалі схожа на мене — така ж крута і за словом до кишені не лізе.
Уявляєш, днями побачила Віллі у компанії кокетливих дамочок, то підійшла й запитала руба, не добираючи виразів, чи певен він, що хоче бути саме тут і саме у такому товаристві.
Зірка часом слухала теревені Маріванни навіть з цікавістю: хто кому і що сказав у найскандальнішому королівському сімействі. «Чому ви обрали Віндзорів? — якось запитала. — У Клинтона теж життя як бульварний роман, куди тим серіалам». «Твій Клинтон, даруй, вульгарна особа і вискочень. І ще — моя Єлизавета нікого не бомбувала».