— Була за чверть сьома.
— Так рано?
— Довго пояснювати.
— Ми не поспішаємо.
— Наш учбовий заклад незвичний. Ми довго готувалися до його відкриття…
— Ми — це хто?
— Педколектив з директором.
— Що з того?
— Вивчили прогресивні моделі організації навчального і виховного процесів. І обрали… Не зупиняюся на подробицях.
Складовою є самоврядування. Кожного тижня чергує в ліцеї інший клас. Ліцеїсти самі вирішують проблеми свого життя, допомагають молодшим, підтримують порядок. Навіть обирають свій тіньовий кабінет, тобто директора ліцею, інших керівників… Того тижня чергував мій клас.
Порожній хол будівлі з євроремонтом — дипломатичний ліцей. На годиннику за чверть сьома.
— Доброго ранку, Василівно.
— Драстуйте, пані Зірко.
— Стоп, — урвала слідча, — Василівна, це хто?
— Козлюк Ніна Василівна, нічна чергова.
— Вона чергує одна?
— Позмінно.
— А ключі від усіх приміщень у кого?
— У неї, на дошці. — І від їдальні? — І від їдальні. — І від кухні?
— Ні, вони, напевне, у кухарів… Втім я не знаю.
— На чергуванні відповідаєте й за кухню?
— Ні.