Марина МЕДНІКОВА - Зірка, або терористка стр 105.

Шрифт
Фон

— Так у нас говорять. Доведеться вашому Біллі Клинтону перестраждати мою відсутність. Перекажеш йому принагідно, що я сумувала через це не менш за нього.

— Мене повертають додому.

«Схаменися, Зірко, чухаєш свої сверблячки, а в людини кар’єра під собачий хвіст».

— Через мене?

— Якби не ця історія… І не твоя участь у ній. Даруй, я кажу, як є. Ти ж не будеш запевняти, що тебе цей бруд не торкнувся…

— Овва!

— Я консультувався. Тобі поки що не висунули офіційного звинувачення. Твій статус свідка нічому, майже нічому не перешкоджає. З тебе взяли підписку про невиїзд?

— Ні.

— Треба звідси тікати. Їдьмо зі мною. У вас непевна країна і непевні закони. Як… я забув, як зветься ця деталь кінської упряжі. У вас дуже небезпечно жити. І життя нічого не вартує. Ми такий період пережили дуже давно і, сподіваюсь, довіку.

— Дишло. Це деталь воза, а не упряжі.

— Дякую. Ти гарна вчителька.

— Ти мені освідчуєшся, Джефрі Колінз? Чи я тебе не зрозуміла?

— Я говорив з Дороті. Розлучення не буде легким, маємо маєтність і дітей. Я хочу бути з тобою. Як ти сказала, з елементом.

Він наразі трохи стеряв зовнішній лиск. Погляд неспокійний, невиспаний. Яка ти потворо, Зірко Симчич!

Егоїстка зарозуміла. З ним треба лагідно, утішно…

— Джефрі, любий, я зворушена. Я вражена. Але моя відповідь — ні. Я не хочу забирати тебе у Сари і молодшого.

А з Дороті розберетеся. Таких чоловіків як ти — мало, вийти за тебе — виграти мільйонний джек-пот, і вона це певно ж розуміє. Не псуй собі життя через мене, я ніколи не впишуся у нього безболісно. Ти — захороший для мене.

Джефрі розрахувався. Вийшли в київське літо.

— Просто ти мене не любиш, — сказав Джефрі осмутніло.

«Любить-не любить, плюне-поцілує», — Маріванна на балконі ворожила на квітці. Шериф передніми лапами сперся на бильця, водив величезною довбешкою за пташками.

Випало — плюне. Стара зітхнула з полегшею — старій грипі Паркер-Боулз нічого доброго не світило. Зовсім встид стеряла — цілуватися привселюдно з Чарлзом. Всі газети видрукували компрометуючу світлину.

— Заходь до мене, щось маю, — гукнула з балкону.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Популярные книги автора

ТЮ!
3 42