— Жоден злочинець не вартий здоров’я слідчого.
— Сам вигадав?
— Щойно.
— Повісь у рямці. Отже домовилися. Кермуй до переможного фінішу.
— Благословляєте?
— Радився. З компетентними людьми. Всі кажуть: тероризму у будь-якій личині — жорстокий бій. Крути дірки на погонах.
— Йєс, сер. Шоу маст го он! Нам своє робить.
— Отож бо.
За автом Кулика приліпився темний джип. Кулик глянув на годинника — встигне завезти теку Тетяні. Біля лікарні попотикався, де б припаркуватися. Ач, погано живуть — між джипками не протовпишся. У палаті обережно підсунув теку під подушку Тетяни Іванівни. Вона упокоєно спала.
«Тра’ мінять сигнал, — подумала про свого «Титаніка»
Зірка, — американці назвали космічний корабель челленджером, він і ляпнув. Не треба вовка з лісу кликати, я й так іду на дно».
— Хай, май діа! — голос Джефрі мав стурбований. — Давай зустрінемось. Не бери авта, я підхоплю.
— У тебе проблеми, і гадаю, значні, — сказав Джефрі на Андріївському узвозі під крислатим каштаном.
Зірка замовила склянку води, Джефрі натицяв пальцем половину меню.
— До біса складна у вас вимова. А харчі смачні. Дороті сказала, що я погладшав.
— Вона була тут?
— Так, кілька днів, з молодшим.
— А Сара?
— Сару я вирішив довчити у Штатах. Там безпечніше.
Береженого і Бог збереже. Так у вас кажуть?
— Шкода. Я до неї звикла.
— Вона до тебе теж. Потерпає, що не встигла підстригтися, похизуватись у Штатах. Ти мені нічого не розповідала і тим поставила мене у дурне становище. Даруй за різкість, але…