Вони потиснули один одному руку.
Рея налила в чарки вина й гукнула своїм хрипким голосом:
— Інгело, коли скінчиш прання, тут на тебе чекає вино! — Тоді стурбовано глянула на чоловіка в картатій сорочці й мовила: — Ти, якийсь пригнічений. Що сталося? Знов не пощастило?
Кент ковтнув вина і затулив руками обличчя.
— Куди мені приткнутися? — спитав він.
— І досі без роботи?
— Так, і ніякої надії. Сидить людина з дипломом, і ніде нема вільного місця. Та й біс його знає, чи коли буде.
Він нахилився вперед, хотів узяти Рею за руну, але вона невдоволено відсмикнула її.
— Сьогодні мені сяйнула відчайдушна думка, — повів далі він. — Я хотів би знати, що ти скажеш.
— Катай, послухаєм, яка думка.
— А може, мені поступити в поліційне училище? Вони там усіх беруть, навіть не дуже грамотних. Їм бракує людей, і я зі своєю освітою можу розраховувати на підвищення, як тільки навчуся бити злочинців по пиці.
— А тобі так хочеться бити людей?
— Ти ж знаєш, що ні. Але я можу зробити там щось корисне… Головне звикнути, а тоді можна було б дещо змінити в поліції зсередини.
— Між іншим, поліція б'є по пиці не найбільших злочинців, — сказала Рея. — А як ти думаєш утримувати Стіну й дітей, поки вчитимешся?
— Можна взяти позику. Я сьогодні вже дізнавався, коли брав бланки для вступу. Ось вони, я хотів би, щоб ти поглянула на проспект і сказала свою думку. Ніхто краще за тебе мені не порадить.
Він витяг кілька бланків та проспект і поклав усе на стіл.
— Чи ти вважаєш, що це божевільна ідея?
— Та не дуже мудра. До того ж мені здається, що поліцію не цікавлять люди, які вміють думати і хочуть змінити її зсередини. А анкета в тебе чиста? З політичного погляду?
— Один час я був у «Кларте», і це все. Але вони тепер беруть кожного, крім тих, що входять до лівих організацій. Явних комуністів.
Вона хвилину подумала, потім ковтнула вина й здвигнула плечима:.
— Ну що ж, спробуй. Наче безглуздий задум, але, може, буде й цікаво.
— Боюся тільки…