Краплі беззвучно шльопалися зовсім недалеко від дослідників.
— Як це прекрасно, Годвіне! — Громов роздивлявся одну з них. — Вона застигає на очах! На міліметр зробила вищою скелю. З міліметрів складаються кілометри висоти!
Весь гірський схил покрився димками.
— Залізні парасольки стали б у пригоді. Я волів би, командоре, щоб ви сховалися під якимось приступцем.
— Так, так, Годвіне! Ось тут безпечно. Ходіть сюди. Давайте спостерігати. Добре, що я взяв у Елен кінокамеру! Чудовий вийде фільм. Хай його подивиться академік Коваленков!
Петро Сергійович захоплено знімав: вогненні краплі падали на каміння, розсипалися виблискуючими фонтанчиками, особливо ефектними в непроглядній тіні. Краплі застигали шлаковими наростами.
— Трясця! — лише й міг вимовити Годвін.
Громов перемкнув шоломофон:
— Друзі! Оленко! Івасю! Женю! Місячний дощ! У нас на очах росте каміння, піднімаються гори місячного цирку!
— Ми чуємо вас, командоре! — здалеку долинув голос Елен. — Яка я щаслива! Ах, якби я могла бути зараз із вами.
— Петре Сергійовичу! Я шлю через Євгена радіограму Коваленкову. Я навіть радий, що ви маєте рацію, — чувся голос Анікіна.
Вогненний дощ посилювався. Вже не окремі іскри спалахували тепер. Тіні покрилися виблискуючими мережами, весь схил задимів, немов підпалений…
Лава не встигала застигати, вогненними цівками вона сповзала вниз, підтікаючи під самі ноги дослідників, що стояли у сховку.
— Треба тікати, командоре! Я віддаю перевагу іншим гарячим напоям.
Струмочок лави утворив калюжу, пінисту, всю в пухирях. Вона куріла.
Громов і Годвін почали обережно спускатися. Проте про обережність довелося забути.
Цівки лави стікали звідусіль. Вони набухали, зливалися, перетворювалися на вогненні потоки.
Ущелина здавалася найбільш безпечною. Щоправда, в ній було дуже темно, вона освітлювалася лише спалахами зірочок.
Тримаючись за руки, бігли по ній мандрівники, стрибаючи через каміння. І раптом у тіні стало геть світло. Вогненний потік, немов у гонитві за втікачами, ринувся по ущелині.
— Кепсько, командоре! — ледве вимовив Годвін.
— Пречудово, Годвіне! Таким Місяць був мільярд років тому!
— Але чи побачимо ми Землю, якою вона буде завтра?