— А чим ти ризикуєш? — посміхнувся Денис, знищивши одним помахом меча двох велетенських гномів.
— Для мене буде величезним ударом, якщо я не переможу в цьому чортовому конкурсі!
Закривши ноутбук, Галушка почав думати над концепцією своєї страви. Думати в голос було марно, адже все на що він міг розраховувати від Дениса, коли той грає – це мугикання і підтакування. Та раптом сталося диво.
—Я пишаюся тобою Ендрю, серйозно.
Здивований такою несподіваною заявою, Галушка мало не впустив ноутбук на підлогу:
— Пишаєшся? З чого б це? Хіба не ти мене ще вчора називав скаженою кухаркою? Чи манною кашею?
Денис засміявся, згадавши, як вчора цей ідіот витратив на манну кашу пів дня:
— Ти ж розумієш, що це все дурні жарти. Насправді, я навіть тобі заздрю, адже ти точно знаєш чого хочеш і наполегливо йдеш до своєї мети.
Помітивши як близько, керований Денисом Лорд-Лепрекон підібрався до золотесенького родовища, Галушка хотів жартома кинути комплімент у відповідь, та потім передумав. А хоча:
— Ти також ідеш до своєї мети. Он зараз захопиш золотесеньке родовище!
— Замовкни, скажена кухарка! — гаркнув Денис і після невеличкої паузи додав. — Мати каже, що з мене не буде діла і заплатити за моє навчання у виші – це все одно, що скоїти злочин.
— Не ображайся, але я повністю згоден з твоєю матір’ю, — зауважив Галушка.
— Це тому, що я вже годину намагаюся відвоювати золоте родовище? — усміхнувся Денис, котрий зі своїм Лордом-Лепреконом наштовхнувся на ворожу засідку.
—І це також.
Відбиваючи атаку за атакою, Денис із задумливим, а може навіть філософським виразом обличчя повідомив, що:
— Так буває не завжди. Просто супернику сильна команда дісталася, а мені слабка.
— Та до чого тут це!? — вигукнув Галушка. — Ти що, збираєшся все життя грати в «Золотесенькі родовища»?
— Звичайно ні. Я обов’язково щось придумаю, — спокійно відповів Денис. — Тільки коли захоплю це родовище.
— Думай швидше, друже, інакше час придумає за тебе! А він вигадник ще той. — хлопнув друга по плечу Галушка.
— Світ отримає кулінара, але втратить філософа???
— Світ отримає кулінара, а потім кулінар завоює його! — скочив на диван Галушка, уявивши як він тримає над головою золотий меч… Або черпак.
І можливо врешті-решт родовище було захоплено, чи може Лорд-Лепрекон не зміг перемогти орду жадібних гномів, та несподівано, Денис закрив свій ноутбук і запитав: