— А як ти ставишся до того, що світ отримає юриста?
— Ні, мене ніколи не цікавила юриспруденція, — зі скептичним виразом обличчя похитав головую Галушка.
—Я маю на увазі себе, — обережно мовив Денис і одразу замовк, адже серйозної розмови після цього у них не вийшло. В Галушки стався припадок реготу, наче у свині, якій повідомили, що Різдво відміняється. Денис спробував пояснити, що «Золотесеньке родовище» – це не на все життя, що з нього вийде непоганий юрист, однак проклята «галушка» слухати нічого не хотіла, реготала, в конвульсіях котилася по підлозі, за що цілком справедливо отримала у вухо. Коротше кажучи, тема була закрита аж до 31-го числа…
…Випускний вечір набирав оберти. Повсюдно ходили гарні випускники з їх не менш гарними батьками. Десятки спалахів і купа зіпсованих фотографій. Щоправда, не таких зіпсованих, які були приблизно через годину.
В передчутті феєрії майбутній кулінар і юрист завітали в кімнату для хлопчиків, аби вивільнити свої ємкості.
—В зюзю!? — вигукнув із кабінки Денис Галушці, в той час коли останній рівняв перед дзеркалом свою зачіску.
— Нє-а! — наче вирок пролунало у відповідь.
— Що??? — не зрозумів Денис, вийшовши з кабінки і застібнувши штанці. — Що означає «нє-а»? Це якийсь не зрозумілий мені діалект?
— Нє-а, означає, що пити я сьогодні не буду, — не звертаючи уваги на жарти, мовив Галушка.
Денис підійшов до свого товариша ближче, аби подивитися йому прямісінько в очі, адже може це зовсім не той Галушка, якого він знає.
— Ти вдарився головою об раковину? Сьогодні таке свято! Завтра нас чекає доросле, майже незалежне життя.
— Хочеш сказати, що ти доросле, майже незалежне створіння? — посміхнувся Галушка.
— Виходить так, — розвів руками Денис. — Але звучить до біса дивно, я згоден…
— Повір, у мене є причини не пити сьогодні. Або пити, але в міру.
Денис в подиві, відкривши рота, провів Галушку поглядом від умивальнику до виходу.
Не те щоб вони були вже геть відбиті п'янички, але пиво в спекотний день випити могли. Ну чи не в день, або ж навіть і не в спекотний, а просто коли захочеться. До того ж, перед випускним вони вели абсолютно тверезий спосіб життя вже більше місяця!!! І щиро кажучи прикро, що серед всіх нісенітниць написаних тут, саме ця здатна виділити нашу історію у розряд фантастичних.
Наздогнавши Галушку на пів шляху до бенкетного залу, Денис притримуючись темпу, почав шукати істину:
— Ти взагалі втратив зв'язок з реальністю??? Що це можуть бути за причини, про які я нічого не знаю??? Ти в курсі, що Жека притягнув два літри справжнього американського віскі???
Раптом, Галушка зупинився і поклавши вказівний палець на кінчик носа Денисові, мовив:
— Ні за яких обставин не смій пити той шмурдяк! Те, що ти назвав «американським віскі», розливається у підвалах десь під Броварами і про технології мова звичайно не йде.
— Може йому сказати? — запропонував Денис.
— Це його зупинить?