— А що ще мені лишається думати? — підбіг до нього Нота. — Чи ти хочеш сказати, що я сам йому себе здав? Адже тільки ти і я… — з відчаєм в голосі прошепотів Олексій, поклавши руки на плечі своєму підозрілому шеф-кухарю.
Володя уважно пройшовся поглядом по минулому і позаминулому дню, побачивши ключ можливої реабілітації в очах свого шефа.
— Не тільки, — с жахом прошепотів кулінар.
В розгубленості сіпнувши головою, Олексій подивився Володі в очі і перед тим як відправити його на Голгофу вирішив дізнатися:
— Що означає «не тільки»???
— Тільки не вбивайте… Я вчора обмовився про вашу маленьку авантюру Миколі.
— Миколі? Про мою авантюру? — не повірив вухам Нота. — Якого дідька???
— Аби потім пів години з ним сперечатися чи буде від цього зілля якийсь ефект чи ні, — відказав Володя, підозрюючи, що його шалена дитяча мрія побувати на «алеї торнадо» ось-ось перестане бути мрією.
Але мабуть в Ноти просто вже не лишилось сил. Він повільно, мов застудна шмаркля, сповз спиною по плиті на холодну підлогу і тихо запитав:
—А про «Великих Бобів» ви також сперечалися пів години?
— Що? — здивувався Володя. — Він знає?
Нота нервово усміхнувся:.
— Цей покидьок все про нас знає. Все. Впевнений він знає навіть про мої трулі з сонячною системою — відказав Олексій поглянувши на кільця Сатурна. — Важко коли тебе оточують лише зрадники.
—Я звичайно вибачаюсь за проносне, але що стосується «Великих бобів» і ваших трулів, моя совість чиста, — зауважив Володя.
— Та пусте… — байдуже мовив Нота.
— Може він і «Емпаєр» періодично крав? — припустив шеф-кухар.
— Чхати на «Емпаєр»! Від нього все-рівно ніякої користі, в якому місці його не тримай, — сердито мовив Олексій, ще раз глипнувши на Сатурн.
Кращий варіант який бачився Ноті - це найняти професійного вбивцю, котрий без особливих зусиль прибере Миколу, Галушку і проведе методичну бесіду з Володею. Та гріх на душу брати не хотілося, особливо перед тим як батько з дня на день забере до себе.
— Добре, — махнув рукою Олексій, вставши з підлоги, — піду я мабуть додому.
Не бажаючи відпускати свого шефа у такому стані, Володя запропонував його підвезти, однак останній чемно відмовився, будучи твердо переконаним, що підлеглі не повинні бачити як їх начальники рюмсають.
— Що будете робити з Миколою?! — вигукнув Володя, в той час коли Нота майже покинув кухню.
— Вранці страчу, — відрізав Олексій і останній раз хитнувши сонячною системою, зачинив за собою двері.