— Звичайно, — ще більше здивувався Галушка. — У нас на кухні стоїть телевізор від якого я завжди прекрасно абстрагуюся. Не думаю, що мене б відволікало ваше пілінькання.
Галушка міг присягнутися чим-завгодно, що після слова «пілінькання» зіниці Ноти розширилися. «Мабуть дарма я використав слово «пілінькання». А може просто здалося?»
Нота в останнє тяжко зітхнув, а потім з нудьгою на обличчі, відкрив в столі шухлядку, діставши звідти звичайнісінький білий лист паперу формату А4. Глипнувши на цей листок, Нота передав його Галушці й сухо мовив:
— Прочитай і скажи що в цьому рецепті не правильно.
Андрій тремтячою рукою взяв той листок і прочитав наступне:
«Відваримо у кипяточку два невеличких яєчка; кожне розріжемо на дві частинки; посиплемо зверху перчиком і намастимо майонезом жовточки, а ще, додамо трохи солі».
Тепер була черга Галушки тяжко зітхати. Він любив варені курячі яйця за подібним рецептом, однак сказати, що тут було щось вкрай не правильне він не міг і через це в голову надходили тільки безглузді думки.
— Ну ж бо! Це ж не фугу! — всміхнувся Нота.
Галушка поклав листок на стіл, припинивши робити вигляд, що вчитується у кожне слово.
— Можливо… Можливо варто ділити не на дві частини, а на три? — запитав хлопець, знаючи на сто відсотків, що це не правильно.
Нота захитав головою так немов у нього там знаходився гіроскоп.
— Ще якісь варіанти?
«Солити не треба? А може перчити? Чи може їх не потрібно варити? Може просто не на три частини? Але і не на дві? Та ні, це маячня якась…», — нічого розумного не спадало Галушці на думку. Хоча ні – було одне цілком розумне зауваження, «Навіщо йому взагалі проходити ще якісь етапи, коли він переможець конкурсу, чорт забирай!!!»
— Отож, твоя остаточна відповідь… — робив вигляд, що згорає від нетерпіння Нота.
—А яєчка курячі? — поцікавився хлопець.
Трохи розгубившись, Нота взяв листок і глипнувши на нього відказав:
— Курячі.
— Ну якщо курячі, — ковтнув слину Андрій, — тоді я і гадки не маю.
Ноту не аби як здивувало таке повідомлення і хоча він знав, що справа тут зовсім не в яйцях, йому стало цікаво.
— А якщо, скажімо, не курячі?
— А які? — поцікавився Галушка.
— Ну-у... — знову легенько похитав головою у різні боки Нота, — наприклад, перепелині.