Марк схопив Лаоху і гарчання урвалося, коли Марк зім’яв його у долоні і розірвав навпіл. Він стиснув два шматки в кульку і кинув нею в мене.
- Ось тобі твоє дурне китайське сміття.
Коли Марк пішов, я довго і безуспішно намагався склеїти шматочки, вирівняти папір і відновити загини, щоб скласти Лаоху знову. Поволі, інші звірі увійшли у вітальню і обступили нас, мене і розірваний пакувальний папір, який колись був Лаоху.
#
Моя сутичка з Марком на цьому не закінчилась. Марк у школі був дуже популярним. Мені не хочеться згадувати наступні два тижні.
Через два тижні, у п’ятницю, я прийшов додому і мама спитала:
- Xuexiao hao ma?.
Я нічого не відповів і пішов у ванну кімнату. Я подивився у дзеркало. Я зовсім на неї не схожий, зовсім.
За вечерею я спитав у тата:
- У мене обличчя китайози?
Тато відклав палички. Я нічого не казав йому про те, що траплялося в школі, але він, здавалось, розумів. Він заплющив очі і потер перенісся.
- Ні.
Мама подивилася на тата, не розуміючи, в чому справа. Вона перевела погляд на мене.
- Sha jiao китайоза?
- Англійською, - сказав я. – Говори англійською.
Вона спробувала.
- Що трапитися?
Я відіпхнув від себе палички і миску зі смаженим перцем з яловичиною у п’ятьох приправах.
- Нам треба їсти американську їжу.
Тато спробував умовити мене.
- Інші родини теж часом готують китайські страви.
- Ми не інші родини. – Я подивився на нього. В інших родинах мами не чужинці.