Радий Радутный - Три тисячі смертей стр 31.

Шрифт
Фон

— Та... було колись. Саме через ці двері.

— А. То що, підриваємо?

— Та ні.

Дізфайндер піднявся, полишивши на бетоні автомат, взявся за ручку дверей, кілька разів глибоко вдихнув — й зненацька щосили рвонув її на себе. Щось захрустіло. Сторопілий Піт ледь устиг відскочити, коли металева коробка разом з дверима гепнула поруч.

У раптово відритому коридорі стояв солдат із роззявленим ротом. Дізфайндер вихопив пістолет, але й цього разу Сапер випередив його.

— Хороші двері, та погані стіни, — повернувся до нього Юр. — Саме так я колись...

Що саме він колись зробив, так і залишилось невідомим, бо з-за дверей коридору почувся незадоволений бас:

— Дизелист, мать твою! Что там у тебя происходит?

Найманці одночасно прилипли до стін. Двері відчинились.

Дебелий червонопикий прапорщик ступив у коридор, теж роззявив рота — й тут-таки отримав кулю в потилицю. На цей раз швидшим виявився Дізфайндер.

Просто попереду на високій зварній споруді бовваніли два яскраво-жовті баки, з характерними темними потьоками на боках.

— Соляра? — нюхнув повітря Піт.

— Угу, — кивнув Дізфайндер. — Не горітиме.

— Горітиме, — запевнив його Сапер, наосліп витягаючи зі свого наплічника плаский сірий брикет з уже наготованим запальним шнуром.

— Піду-но звідси, — занепокоївся Юр й поспішив до виходу.

За секунду поруч опинився й американець. Позаду щось коротко зашипіло й спалахнуло так, наче за спиною увімкнули прожектор.

— Ого, — Дізфайндер ще пришвидшив ходу, першим опинився в кущах, й лише тоді озирнувся — з коридору виривався цілий оберемок чадного червоного полум'я. Гуділо ревище й віяло жаром.

— Терміт, — задоволено посміхнувся Сапер. — Це вам не щось.

Із протилежного боку будинку сухо проторохтіла одна черга, друга, бахнула граната, потім із дзвоном вилетіло віконне скло.

— Калібр у наступі, — засміявся Дізфайндер. — Давай вшиватись, а то він і до нас добереться.

З вибитого вікна вискочив невисокий солдат у палаючій гімнастерці, покотився землею, збиваючи полум'я — Юр підняв автомат й зупинив його конвульсії.

— Щось підозріла пика, — пробурчав Дізфайндер. — На одного знайомого схожий.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке