Отфрид Пройслер - Водяничок стр 6.

Шрифт
Фон

— Чому? — здивувалася мала Баба Яга.

— Бо ти обіцяла Найстаршій чаклунці стати доброю чарівницею. А добрі чарівниці не чинять лиха! Затям собі це!

Мала Баба Яга нерішуче глянула на ворона:

— Ти не жартуєш?

— Анітрохи, — відповів Абраксас. — На твоєму місці я добре над цим поміркував би!

Що робить мала Баба Яга, коли намуляє собі ноги? Бере трохи жаб’ячої ікри, мишачого посліду, домішує туди жменю подрібнених зубів кажана і довго варить усе це на вогнищі. А тоді змащує тим варивом рани, проказуючи замовляння з чаклунської книги. І ноги вмить гояться.

— Так, одне зроблено, — з полегкістю промовила мала Баба Яга, коли вариво і замовляння зробили своє.

— Уж не кульгатимеш? — спитав Абраксас.

— Сам подивися! — І мала Баба Яга босоніж пішла в танок по хаті.

Потім вона надягла панчохи і взулася в черевики.

— Куди це ти зібралася? — здивувався ворон.

— В село! І ти ходи зі мною.

— Далеченько! — вигукнув Абраксас. — А мітли б тебе немає! Доведеться пішки йти.

— Отож-бо й воно! — мовила мала Баба Яга. — Я не хочу більше ходити пішки. Через це й треба йти в село.

— Ти що, надумала поглузувати з мене?

— Чого б то? Просто я хочу купити собі нову мітлу, звичайно, коли ти не заперечуєш.

— Ну, це інша річ! — зрадів Абраксас. — Тоді й я піду з тобою. Бо знов десь забаришся.

Дорога в село йшла через ліс. Іти доводилося по слизькому, покрученому корінні, по гострому камінні, крізь колючу ожину. Правда, воронові було байдуже: він вигідно вмостився на плечі малої Баби Яги і пильнував тільки, щоб якась гілка не стьобнула його по голові.

Зате мала Баба Яга раз у раз спотикалася об коріння дерев, чіплялася спідницею за гілля кущів.

— Ну та й дорога! — сердилась вона. — Одне тішить, що скоро я знов літатиму.

Невдовзі вони дісталися до села і зайшли в крамничку Балдуїна Перчинки. Пан Перчинка, звісно, нітрохи не здивувався, що мала Баба Яга з ученим вороном завітали до його крамнички. Адже він зроду не бачив справжньої чаклунки, а тому мала Баба Яга здалась йому звичайною бабусею з сусіднього села.

Він гречно привітався з нею. Вона так само гречно відповіла.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке