Король ішов, схиливши голову і переплівши пальці, у молитовній позі, до якої часто вдавався, поринаючи в роздуми.
— Так можна зробити з будь-яким парком і садом у Лондоні, ви ж знаєте. Це перемінить природу нашого міста, природу міст по всій країні. У минулому ми втратили стільки можливостей...— він обернувся до Уркгарта.— Хочу подати вам ідею. Нехай наші щотижневі зустрічі стануть можливістю обговорити, що саме уряд здатний зробити для просування таких питань. І як я можу допомогти.
— Розумію,— замислено промовив Уркгарт, у той час як з озера злетіло двійко качок; від повзучого холоду зводило судомою ліву ногу. «Чудова мішень»,— подумалося йому.— Це добра пропозиція, звісно, сір. Але я не хотів би, щоб міністр довкілля бодай якоюсь мірою відчував, ніби ми підриваємо його авторитет. Я повинен зберегти щасливу команду навколо себе...
— Ви цілковито маєте рацію, я згоден. Ось чому я сам поспілкувався з цього приводу з міністром довкілля. Я не збирався робити вам пропозицію, яка викликала б у вас дискомфорт. Він сказав, що для нього буде велика честь, якщо йому доручать самому мене про все повідомляти.
Чортів Дікі! У нього немає почуття гумору, це зрозуміло, а тепер виходить, що й клепки немає.
— Сьогодні це просто багнисте поле,— провадив король.— Але у найближчі роки це може стати новим стилем життя для всіх нас. Хіба ви не бачите?
Уркгарт не бачив. Він бачив тільки купи землі, які все розростались і нагадували свіжовириті могили. Волога просотувалася крізь підошви, і йому було жахливо некомфортно.
— Вам треба пильнувати, сір. Екологічні питання починають дедалі більше впливати на партійну політику. Важливо, щоб ви лишалися понад такими брудними справами.
— Не бійтеся, прем'єр-міністре,— засміявся король.— Якби мені дозволялося впливати на партійну політику, Конституція надала б мені право голосу! Ні, такі речі не для мене; я мушу суворо дотримуватися питань, що стосуються лише широкого загалу. Просто хотілось би підбадьорити людей, нагадати, що є і кращий шлях.
Уркгарт дедалі більше дратувався. Його шкарпетки змокріли, і душу тривожила думка про те, що як згори публічно заявлять про кращий шлях, ніж обраний нині,— хай наскільки делікатно це буде висловлено,— то цим підлиють води на млин опозиції,— але Уркгарт нічого не сказав, сподіваючись, що його мовчання покладе край цій розмові. Усе, чого він хотів,— це теплої ванни і міцного віскі, а не монаршої думки про те, як йому треба виконувати свою роботу.
— Насправді, думаю, я міг би включити це у свою промову, яку за десять днів я маю виголосити перед благодійними фондами...
— З питань довкілля? — у голосі Уркгарта зазвучали роздратування і нетерпіння, але король ніби не помічав цього.
— Ні, ні, містере Уркгарт. Це звернення покликане об'єднати людей, нагадати їм, як багато ми досягли і що треба продовжувати боротьбу за національні досягнення. Загальні принципи, жодної конкретики.
Уркгарт відчув полегшення. Це чергове звернення до матусь.
— Благодійні фонди докладають таких величезних зусиль, у той час як стільки різних сил хочуть нас роз'єднати,— вів далі король.— Розєднати успішних і незаможних. Квітучий Південь і кельтські околиці. Передмістя і центр міста. Не буде шкоди, якщо ті родини, які затишно почуваються у себе вдома на Різдво, подбають ще й про тих, хто змушений спати на вулиці. У щоденних клопотах багато хто забуває про знедолених, і хіба не варто о цій порі року згадати про тих, кому пощастило менше, правда? Щоб нагадати всім нам, що нам треба прагнути єдності нації.
— Ви збираєтеся це сказати у своїй промові?
— У такому плані.
— Неможливо!
Це була помилка, необачна гарячковість, викликана відчаєм і пронизливим холодом. Оскільки не існує зводу правил, немає писаної конституції, як поводитися, тому вкрай важливо зберігати видимість згоди, сперечатися, але ніколи не сваритися, хай які будуть розбіжності в картковому будинку, де всі карти спираються одна на одну, де кожна карта має своє місце. Не має бути помітно, що король не згодний з прем'єр-міністром або прем'єр-міністр — з королем. Але сталося саме так. Одне необережне нетерпляче слово підірвало авторитет одного і загрожувало обом.
Кров одразу шугнула королю в обличчя: він не звик, що йому суперечать. Шрам на лівій вилиці — наслідок падіння з коня — спалахнув несподівано яскравим пурпуром, а в очах зблиснуло неприховане роздратування. Уркгарт спробував виправдатися.
— Неможливо говорити про єдність нації, якщо її немає. Це означає, що є дві нації, два класи, що між нами пролягає прірва, що є верхівка і принижені. Це означає несправедливість і беззаконня. А це неприпустимо! Сір...
— Прем'єр-міністре, ви перебільшуєте. Я просто привертаю увагу до принципів — тих самих принципів, які ваш уряд підтримав у моєму різдвяному зверненні до Співдружності. Північ і Південь, країни першого і третього світу мають прагнути прогресу для бідних, щоб об'єднати різні частини світової спільноти.