Леон Міхал Прилуцький — архієпископ Познансько-Ґнєзненський і примас Польщі та Литви у 1845—1865 рр. (тут і далі, якщо не вказано інше, прим. редактора).
Йосиф Семашко — церковний діяч греко-католицької, а з 1839 р. — Російської православної церкви. Брав участь у підготовці та реалізації Полоцького собору 1839 р., мета якого — ліквідація унійної церкви в Україні та Білорусі. З 1840 р. архієпископ литовський і віленський; допомагав русифікувати Білорусь, з 1852 р. — митрополит.
Омет — пола, край одягу.
Кольба — приклад.
Берлин — карета.
Скердзь (лит. skerdzius) — свинопас, старший пастух (прим. перекладача).
Інтенція — те, про що хтось просить у молитві.
Повала — стеля.
Лахманник — ганчірник, лахмітник.
Лупанар — дім розпусти.
Траскати — ляскати, грюкати.
Вілія (Няріс) — річка в Литві та Білорусі, протікає через Вільнюс.
Жартівливі написи під медальйонами ікони «Танець смерті» (складається з шести тематичних мотивів) із бернардинського костелу в Кракові (прим. перекладача).
Басетля — білоруський народний смичковий музичний інструмент, схожий на віолончель.
Конверска (пол. konwerska) — до Другого Ватиканського Собору (1962—1965 рр.) структура чернечих орденів відбивала класовий поділ; «сестри високого походження» опинялися в числі професок, тобто «першого хору», натомість черниці «другого хору», тобто конверски, часто були неписьменні й виконували функції служниць — займалися щоденною роботою та прислужували хоровим сестрам (прим. автора).
Мядель — місто в Білорусі.
Антоній Зубко — білоруський і литовський релігійний діяч (спочатку греко-католицької, потім православної церкви), брав участь у Полоцькому соборі та запровадженні в Білорусі синодального московського православ’я. З 1840 р. — єпископ мінський і бобруйський Російської православної церкви, з 1841 р, — архієпископ.
Жировицький монастир у Білорусі.
Форейтор — помічник візника, вершник, який сидить на передньому коні у запрягу впростяж.
Ціпи в’язати — сваритися.
Александер Єловицький — учасник Польського повстання 1830—1831 рр., польський письменник, перекладач і видавець, громадський і релігійний діяч, католицький священик.
Чирко Массімо (Великий цирк, італ. Cirko Massimo) — найбільший іподром у Давньому Римі, що розташовувався на лівому березі річки Тибр у долині між римським пагорбами Авентин і Палатин практично в центрі сучасного міста.