О Матір Божа! Бідолашна ти моя! Що він ще погрожував із тобою зробити, панночко? запитала Кшися.
Більше нічого, Кшисю, крім того, що замкнув мене, доки сам не дозволить виходити, відповіла Орися.
Ми все вже знаємо! От уже ж старий шкарбан! Недарма кажуть: сивина в бороду біс під ребро! Нічого, ось скоро повернеться пан Тимофій, то він одразу йому хвіст притисне!
Не скоро повернеться Тимофій! заперечливо похитала головою дівчина. Ох як не скоро! Його ще довго не буде.
А ти звідки знаєш? здивувалася Кшися.
Знаю, коротко відповіла Орися.
Служниця трохи помовчала, але однаково не наважилася докладно розпитати, звідки в дівчини такі відомості, якби панночка могла, то сама їй усе давно розповіла б, а якщо мовчить, то не може сказати.
То куди ти поїхати хотіла? зайшла з іншого боку цікава Кшися.
У монастир. Хотіла пожити там, щоб уникнути домагань пана Клесінського. Він мені освідчився й запропонував вийти за нього заміж. Сказав, що Тимофій мене забув і не повернеться до мене.
Та бреше він, панночко! Кохає тебе пан Тимофій! І неодмінно повернеться! палко заперечила Кшися. Він тебе так сильно кохає, що довіку не забуде й ніколи не кине!
Знаю, що кохає й повернеться до мене. Але що мені тепер робити, Кшисю? Я не вірю полковнику. Він може силою примусити до заміжжя. Або вчинити зі мною ще гірше.
Ну, як я його знаю, хоч він і жорстокий, але завжди шанобливий із жінками. Ніколи нікого не ганьбив і не ображав. Навіть холопок! Тож не думаю, що він вимагатиме від тебе того, що загрожуватиме твоїй честі. Головне, дочекатися пана Тимофія! зітхнула Кшися.
Орися кивнула. Тепер це єдине, що їй залишається, чекати коханого.
Покаравши Орисю, пан Матвій насправді сам себе покарав. Дівчина сиділа у своїй опочивальні й нікуди не виходила, а входити до неї в кімнату він не смів не дозволяла гордість. Іноді Матвій посеред ночі
піднімався з ліжка і, стискаючи в руці ключик, ішов до опочивальні дівчини хоч на сплячу подивитися! Але, постоявши біля дверей, ішов геть. Клесінський побоювався, що, увійшовши, не зможе стримати свою пристрасть. У такий спосіб пан Матвій промучився седмицю й одного дня таки відімкнув заповітні двері.
У кімнаті було дуже натоплено, тому Орися сиділа у кріслі в одній сорочці з такого тонкого полотна, що крізь нього просвічували обриси її тіла, нікуди їй було вбиратися. Дівчина байдуже дивилася у вікно, поклавши босі ніжки на маленьку лавочку, та навіть не повернула голову в бік дверей.
Як сьогодні почувається Михайлик, Кшисю? Йому ліпше? запитала Орися, вважаючи, що це її служниця, але, не отримавши відповіді, повернула в бік дверей обличчя. І відразу ж скрикнула, кинулася до ліжка та, стягнувши укривало, соромязливо в нього закуталася. Матвій усміхнувся, наблизився до дівчини, відверто поїдаючи її очима.
Сьогодні ти зможеш сама це дізнатися. Я дозволяю тобі виходити, приязно промовив чоловік.
Набридло бути тюремщиком? глузливо запитала Орися.
Ти сама змусила мене піти на такі заходи, щоби напоумити тебе, Орисю. Але запамятай, якщо ти спробуєш знову втекти, я замкну тебе надовго.
Невже ти розраховуєш у такий спосіб підкорити моє серце, пане Клесінський? презирливо запитала дівчина.
Ти згодом сама погодишся вийти за мене заміж. Тимофія досі немає, і звісток від нього теж. А я знаю, що ви втекли, тож в очах людей ти зганьблена. Ви двоє просто захопилися одне одним і зробили помилку. Тому я, як і раніше, готовий терпляче чекати, коли ти це зрозумієш і вчиниш мудро, обравши мене.
Я ніколи не вийду за тебе, твердо промовила Орися. Я знаю, що Тимофій повернеться до мене. Так, він повернеться не скоро, але повернеться. І що ти тоді скажеш братові? Як відповідатимеш перед ним за домагання його нареченої?
Мені не доведеться відповідати перед ним він уже й думати про тебе забув! глузливо відповів Матвій. Я від такої жінки, як ти, нізащо не поїхав би! А він зміг, отже, не дуже ти йому й потрібна.
Орися промовчала.
Що ж! Відтепер ти вільна. Гадаю, тепер ти усвідомлюєш, що свавілля не пройде. І міцно запамятай: найменша спроба втечі і наступного разу я буду більш суворий, сказав Клесінський і вийшов з опочивальні.
«Ото вже й уперта! Але байдуже! Пройде ще трохи часу, і вона зрозуміє, що брат її забув! Ні, ну яка ж Тимофій тварюка! Пообіцяв дівчиську кохання до скону, а сам підло кинув! Бабій і гульвіса!» зло думав Матвій. Він і справді так вважав, не знаючи справжніх причин відсутності молодшого брата.
Вийшовши на волю зі своєї опочивальні, Орися ловила на собі погляди челяді люди дивилися на неї й відверталися. Дівчина ніяк не могла зрозуміти, чому на неї так дивляться. Невже засуджують за те, що вона намагалася поїхати звідси? Але потім зрозуміла: усі навколо знають, що Клесінський закоханий у неї, домагається її прихильності, а може, уже й домігся! Пекучий сором охопив нещасну Орисю. Ось чому на неї всі так дивляться! Але якби хоч хтось із челяді наважився з нею заговорити про це, то дівчина з подивом дізналася б, що всі навколо жаліють її, а не засуджують. Однак допомогти їй ніхто нічим не може, навіть добрим словом челядники боялися прохопитися.