Джорджа пильно поглянула у Джуліанові карі очі. Хлопець їй подобався. Вона не мала звичаю з кимось ділитися. Самотня, незрозуміла для всіх одиначка, сувора і завзята. В неї ніколи не було друзів. Тімоті поглянув на Джуліана і зрозумів, що той пропонує Джорджі щось гарне і шоколадне. Він підстрибнув і по-дружньому лизнув хлопця.
Сама бачиш Тім хоче, щоб із ним ділились, усміхнувся Джуліан. Він зрадіє трьом новим друзям.
Так, звичайно, погодилася Джорджа, несподівано поступившись й узявши шоколадне морозиво. Спасибі, Джуліане. Я поділюся з вами. Але обіцяйте нікому ні слова не говорити вдома, що Тіммі залишився зі мною.
Звісно, обіцяємо, сказав Джуліан. Але я не розумію, чому твої батьки будуть проти вашої дружби, якщо Тіммі більше не живе у вас. Ну, як морозиво? Еге ж, смачне?
О, чудове, я такого смачного ще не їла! вигукнула Джорджа, відкушуючи шматочок. Таке холодне! Цьогоріч я ще не їла морозива. Смакота!
Тімоті теж спробував відкусити. Джорджа залишила йому крапельку. Потім обернулася і всміхнулася своїм кузенам.
Ви гарні, сказала вона. Я рада, що ви приїхали. У другій половині дня візьмемо човна й повеслуємо навколо острова, щоб побачити кораблетрощу. Згодні?
Авжеж! вигукнули хором усі троє. І навіть Тіммі помахав хвостом, ніби все зрозумів.
Розділ 4 Захоплива подорож
діти пішли на пляж, і хлопці на власні очі переконалися, що Джорджа набагато краща за них плавчиня. Вона плавала потужно й швидко, надовго затримуючи подих під водою.
Чудово плаваєш, сказав Джуліан із захватом. Шкода, що в Енн поступу немає. Енн, тобі слід замах потренувати, інакше ніколи не зможеш запливати так далеко, як ми.
Після купання усі дуже зголодніли. Діти зійшли стежкою на кручу, сподіваючись на тривний підобідок І справді наїдки вже чекали на них. Холодне мясо і салат, сливовий пиріг і кастард , а на завершення сир. Діти ураз все вмололи!
Що ви збираєтеся робити післяобід? спитала мати Джорджі.
Джорджа повезе нас човном до затонулого корабля на тому боці острова, відповіла Енн. Тітка дуже здивувалася.
Джорджа повезе вас? перепитала вона. Джорджо що з тобою сталося? Ти досі ніколи нікого туди не возила, хоча я просила тебе про це десятки разів.
Джорджа мовчки їла сливовий пиріг. Під час їжі вона не вимовила ні слова. Її батько до столу не вийшов, і діти почувалися невимушено.
Знаєш, Джорджо, я дуже рада, що ти намагаєшся слухатися батька, знову почала її мати. Але Джорджа заперечно похитала головою:
Я це роблю не з примусу, нарешті мовила Джорджа. Роблю тому, що так хочу. Не повезла б нікого дивитися на трощу, навіть королеву Англії, якби вона мені не сподобалася.
Мати розсміялася:
Що ж, це гарна новина: тобі сподобалися кузени. Сподіваюся, ти теж їм сподобалася.
Атож, вихопилася Енн, бажаючи підтримати дивну кузину. Нам справді подобається і Джорджа, і Т
Вона вже зібралася повідомити, що їм також сподобався Тімоті, коли отримала такий стусан по кісточці, що скрикнула від болю й на очі їй набігли сльози. Джорджа гнівно глипнула на неї.
Джорджо! Чому ти вдарила Енн, коли вона так добре говорила про тебе? гримнула на неї мати. Зараз же забирайся з-за столу. Я не терпітиму такої поведінки!
Джорджа мовчки встала з-за столу й пішла у садок. Вона щойно відкраяла скибку хліба й шматочок сиру. Але все залишила на тарілці. Діти засмутилися. Особливо журилася Енн. Як могла вона з дурного розуму забути, що не можна згадувати про Тіммі!
Будь ласка, дозвольте Джорджі повернутися, попросила тітку Енн. Вона не хотіла вдарити мене. Це сталося ненароком.
Але тітка дуже розсердилася на Джорджу.
Доїдайте, розпорядилася вона. Тепер, звичайно, Джорджа буде мурмоситись. Господи Боже мій, така важка дитина!
Дітей не турбувало, що Джорджа буде мурмоситись. Вони лише боялися, що вона тепер не схоче везти їх до затонулого корабля.
Доїдали мовчки. Тітка пішла дізнатися, чи не хоче дядько Квентін ще пирога. Він їв у кабінеті сам. Щойно тітка вийшла, Енн узяла хліб із сиром з тарілки Джорджі й рушила у садок.
Хлопці не лаяли її. Вони знали, що у сестри довгий язик, але потім вона намагається все виправити. Брати розуміли, що з її боку дуже сміливо йти шукати Джорджу.
Джорджа лежала у садку на спині під великим деревом. Енн підійшла до неї.
Вибач мені, Джорджо, я ледь не припустилася помилки, сказала вона. Ось твій хліб із сиром. Я принесла його тобі. Більше ніколи не забуватиму, що не можна згадувати про Тіммі.
Джорджа сіла.
Я майже вирішила не брати тебе з нами до затонулого корабля, заявила вона. Ти дурне малятко.
Енн засмутилася. Саме цього вона боялася.
Ну, сказала вона, звісно, можеш мене не брати. Але повези туди хлопців, Джорджо. Вони не прохопилися. До речі, ти дуже боляче мене копнула. Он глянь на синець.
Джордж подивилася на синець, потім на Енн.
Але ж ти будеш дуже журитись, якщо я візьму Джуліана і Діка, а тебе ні? спитала вона.
Звичайно, відповіла Енн. Але я не хочу, щоб вони через мене пропустили таку подію.
І тут Джорджа вчинила щось невластиве їй вона обійняла Енн! І тут же засоромилася, бо навряд чи хлопець таке зробив. А вона завжди намагалася поводитися, як хлопець.