Артюх Лідія Федорівна - Українська народна кулінарія стр 50.

Шрифт
Фон

Наведені матеріали дають підставу вважати, що, незважаючи на зменшення питомої ваги їжі в новій обрядовості в цілому, традиції сімейного та товариського спільного застілля не зникають, а набувають нового соціального сенсу. Слід також сказати, то в ряді випадків треба рішуче підтримати окремі традиції, повязані з їжею. Так, інколи представники молодого покоління вже не знають традиційної поваги до хліба, не бережуть його решток, що викликає справедливе невдоволення у старших людей, і наші симпатії тут цілком на стороні старовинних «умовностей», проти ламки традиції. Для землеробського народу, який важкою працею здобував собі хліб, сам процес прийняття їжі природно супроводжувався урочистістю; в наших умовах їжа заробляється порівняно легше, але потреба боротися за традиційну повагу до хліба, властиву трудовому селянству, не зникла.

Нового змісту за умов комуністичного будівництва набули й етнічні відмінності в їжі і харчуванні. Навіть колишні харчові заборони, перетворившись на традиційні смаки, не стають тепер на перешкоді спілкуванню різних народів. Пропонуючи в Ташкенті українцеві плов, а в Києві узбекові борщ, радянські люди розцінюють це як прояв гостинності і поваги до народів братньої сімї.

Інтернаціоналізація побуту, посилення міських елементів у їжі і харчуванні трудящих села наповнює народні традиції новим змістом. Разом з тим існує необхідність боротися проти деяких шкідливих традицій, повязаних з великими витратами на застілля, надмірним вживанням алкогольних напоїв. Рішучу боротьбу ведуть трудящі проти решток релігійної обрядовості, що знаходять прояв, зокрема, у відзначенні різдва, паски, престольних свят тощо. Завдання науковців полягає в тому, щоб допомогти дбайливо відібрати кращі традиції, які б стверджували моральні норми й принципи, що зберігають своє значення в соціалістичному суспільстві.

notes

Зноски

1

Матеріали XXV зїзду КПРС. К., 1976, с. 81.

2

Ленін В. І. Повне зібр. творів. Пер. з 5-го рос. вид., т. 41, с. 290.

3

XXV зїзд Комуністичної партії України. Стенографічний звіт К., 1976, с. 114115.

4

Вишенський Іван. Твори. К., 1959; Українські інтермедії XVIIXVIII ст. К 1960; Описание Украины. Сочинение Боплана. Пер. с французского. Спб., 1832; Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алеппским. Вып. 14. М. 18961899; Странствования Василия Григоровича-Барского по святым местам Востока с 1723 по 1747 г., ч. 2. Спб., 1886; ч. 3, 1887.

5

Горленко В. Ф. Нариси з історії української етнографії. К. 1964, с. 179 і далі.

6

Архів Всесоюзного географічного товариства, розр. 31, оп. 1, од. зб. 23 (далі Архів ВГТ).

7

Горленко В. Ф. Вказ. праця, с. 180.

8

Полтавские губернские ведомости. 1855, 3435.

9

Архів ВГТ. розр. 30. оп. 1, од. зб. 23.

10

Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР ім. М. Г. Рильського. Відділ фондів, ф. 211 (далі ІМФЕ)

11

Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. К., 1860.

12

Записки Юго-Западного отдела Географического общества, т. 2. М., 1874.

13

Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским, т. 7. Спб., 1877.

14

Матеріали до українсько-руської етнології, 1899, т. 1; 1918, т. 18.

15

Маланчук В. А. Побут українців у дослідженнях Володимира Гнатюка. Народна творчість та етнографія,

1973, 2, с. 28.

16

Киевская старина, 1902, 4, 6, 10; 1903, 2, 3, 7, 8; 1904, 5, 6.

17

Ящуржинский Хр. Культ хлеба в малорусских колядках. Киевская старина, 1893, 12; Ястребов В. Свадебные обрядовые хлебы в Малороссии. Киевская старина, 1897, 11; Дикарел М. Малорусское слово «паляниця» и греческое «πελανος». Киевская старина, 1898, 10.

18

Сумцов Н. Ф. Культурные переживания. К., 1890; Сумцов Н. Ф. Хлеб в обрядах и песнях. Харьков, 1885; Сумцов Н. Ф. Религиозно-мифическое значение малорусской свадьбы. К., 1885.

19

Украинский народ в его прошлом и настоящем, т. 2. Пг., 1916.

20

Moszyński K. Kultura ludowa słowian, t. 1. Warszawa, 1967.

21

Народы Европейской части СССР, т. 1. М., 1964.

22

Розквіт культури. К., 1967.

23

Шевченко Л. Громадське харчування та його роль у боротьбі за новий побут. В кн.: Комунізм і побут. К., 1963.

24

Гонтар Т. О. Народна їжа бойків в кінці XIX поч. XX ст. Культура та побут населення Українських Карпат. Матеріали респ. наук. конф. Ужгород, 1972.

25

Іваньо В. М. Народна кулінарія закарпатських українців кінця XIX поч. XX ст. Культура та побут населення Українських Карпат. Матеріали респ. наук. конф. Ужгород, 1972.

26

Українські страви. К., 1960; Українська кухня. К., 1967; Сучасна українська кухня. К., 1974.

27

Токарев С. А. К методике этнографического изучения материальной культуры. Советская этнография, 1970, 4.

28

Бромлей Ю. В. Этнос и этнография. М., 1973, с. 67.

1

Ленін В. І. Повне зібр. творів, т. 20, с. 163.

2

Історія селянства Української РСР. т. 1. К., 1967, с. 362.

3

Ленін В. І. Повне зібр. творів, т. 20, с. 163.

4

Там же, с. 167.

5

Історія селянства Української РСР, т. 1, с. 384.

6

Горленко В. Ф., Бойко і. Д., Кунацький О. С. Народна землеробська техніка українців. К., 1971, с. 110.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке