Добре! Баґсі кивнув і завів двигун.
Глорія сиділа в кутку машини, мов лагідна овечка. Феннер вдивлявся поверх широких плечей Баґсі в дорогу попереду.
Увесь шлях до Нулена вони подолали мовчки. Уже на під'їздній алеї Глорія заявила:
Я туди не поїду.
Висловилася так радше зі впертості, ніж сподіваючись, що Феннер на це погодиться. Той широко відчинив дверцята і вийшов сам.
Тепер виходьте й ви, і то чимшвидше! нетерпляче звелів.
Було пів на дванадцяту, коли вони зайшли в безлюдний вестибюль казино. У головній залі побачили кубинця в сорочці зі засуканими рукавами, котрий ліниво пилососив підлогу. Коли проходили мимо нього, той звів на них очі, й щелепа йому відвисла. Погляд його зупинився на Глорії, котра сердито зиркнула у відповідь.
Нулен у себе? запитав Феннер.
Кубинець вимкнув пилосос і майже ніжно поклав шланг на підлогу.
Піду погляну.
Феннер заперечно хитнув головою і коротко наказав:
Ні, залишайся тут.
Перетнувши усю залу, попрямував до Нуленового кабінету. Кубинець протестуюче, але якось мляво заперечив: «Але ж...» і залишився стояти на місці.
Глорія з Баґсі пленталися позаду. Феннер рвучко відчинив двері контори й став на порозі, роздивляючись довкруж. Нулен сидів за столом. І рахував пухку пачку доларових банкнот. Коли уздрів Феннера, обличчя пішло плямами, і він поквапом сховав «зелень» у шухляду.
Детектив спокійно підійшов ближче.
Це не наліт, іронічно пояснив. Лише військова нарада.
Повернувши голову, Феннер звернувся до своїх супутників, які стояли віддалік:
Підходьте ближче й зачиніть за собою двері.
Нулен продовжував нерухомо сидіти в кріслі. Побачивши Глорію, він розщепнув комір сорочки, неначе йому забракло повітря. Глорія на нього навіть не глянула. Вона попрямувала до крісла в кінці кабінету та спокійно всілася там. Баґсі зачинив двері й став, опершись об одвірок. Також уникав дивитися на Нулена. У кімнаті зависла напружена тиша.
Нарешті Нулен спромігся запитати:
То що це все, до біса, означає?
Феннер узяв зі стола одну з Нулленових зеленкуватих сигар, затиснув її зубами та витягнув з коробки сірника. Не менше хвилини пішло на те, щоб неквапно розпалити сигару; тоді відкинув сірник та всівся на край столу.
Нулен зауважив:
А ти зухвалець, Россе! Я ж казав тобі, що мене не цікавить жодна з твоїх пропозицій. І це залишається в силі.
Глорія рівним голосом пояснила:
Ніякий він не Росс. Його звати Феннер, і він приватний детектив з ліцензією.
Феннер поглянув на неї, але вона з невинним виглядом поправила сукню.
Баґсі так і завмер на місці. Його зеленкуваті очі позеленіли ще більше. Лапа Нулена, що потяглася за сигарою, при цих словах Глорії застигла в повітрі. Потому його жирна біла рука, пролетівши, мов шуліка, над коробкою зі сигарами, приземлилася на стосикові промокального паперу.
Якби ти був не такий тугодум, то до тебе б швидше все доходило, кинув Феннер.
Нулен почав неспокійно м'яти руки.
Забирайся звідси, прохрипів. У мене алергія на приватних детективів.
У нас із тобою буде спільна робота, Феннер суворо подивився на товстуна. Поліцію до цього не залучатиму.
Нулен злісно повторив:
Забирайся!
Особливо не напружуючись, Феннер поцілив йому в щелепу. Нулен смикнувся, й лише жирні сідниці втримали його від падіння. Феннер зіскочив зі столу і став так, щоб одночасно бачити усіх трьох.
Рука Баґсі полізла у внутрішню кишеню. На його обличчі читалася нерішучість.
Феннер застеріг:
Не смикайся! Тілько-но порухаєшся, і я прострелю тобі довбешку.
Баґсі висмикнув руку й натомість розгублено почухав нею потилицю.
Гадаю, мені краще ушитися звідси...
Якщо ти не повний бовдур, то залишишся, рівним тоном мовив Фернер. Карлоса може дуже зацікавити, чим ти так довго займався з детективом.
Баґсі позеленів.
Я ж не знав, що ти сищик, в'яло протягнув він.
Феннер хмикнув.
Розкажи про це Карлосові мені не треба.
Баґсі повагався і залишився стояти, опершись на одвірок.
Феннер перевів погляд на Нулена, котрий сидів, масуючи щелепу. Його враз полишила уся войовничість.
Гаразд, мовив Феннер. Тож до діла. Тепер ми з тобою спробуємо вибити Карлоса та його банду з міста. Баґсі може перейти на наш бік або повернутися до Карлоса. Мені начхати, що він робитиме. Якщо повернеться, то йому доведеться багато чого пояснювати Карлосу. А якщо залишиться,
то отримуватиме щотижня п'ятсот баксів, аж поки ми не завершимо нашу роботу.
Очі Баґсі поспішно проясніли:
Мене ця сума влаштовує.
Феннер поліз у гаманець, витягнув звідти пачку грошей, зібгав їх у грудку і кинув Баґсі.
Це тобі для початку.
Нулен мовчки спостерігав за всіма цими маніпуляціями. Феннер знову підійшов до нього і примостився на кінчику стола.
То як дивишся на те, щоби стати королем цього міста? запитав він. А саме ним ти і станеш, якщо трохи попрацюєш зі мною.
Що від мене необхідно? запитав Нулен хрипко.
Збери усіх своїх людей, а ми з Баґсі трохи розворушимо це осине гніздо. Захопимо усі Карлосові човни й наведемо шерех у всіх його закладах. А потім почнемо полювання на нього самого.
Нулен заперечно хитнув головою.
Я на це не піду.
Ах ти, горе-стрілець! Наклав у штани з переляку?