Ніколи не працював з лягавими й не буду.
Ти мене не зрозумів. Чотири дні тому Карлос відвіз мене у порт і жорстко попрацював зі мною. Мені вдалося втекти. Тож тепер це моя особиста справа, і я не маю наміру залучати до цього поліцію.
Нулен знову хитнув головою.
У такі ігри не граю.
Феннер розсміявся.
Що ж, доведеться змусити тебе до цього.
Він зістрибнув зі столу.
Ти зі мною? запитав у Баґсі.
Той кивнув.
Буду тут поблизу, відповів.
Феннер повернувся до Глорії.
Підійди-но сюди, лялечко! Спробуймо втрьох умовити цього недоумка.
Глорія підвелася.
Я також не хочу брати участь у такому.
Феннер осяйно усміхнуся до неї.
Яка ганьба! люб'язно мовив, підходячи до неї та беручи її попід руку. Але ти не Нулен, і робитимеш те, що я тобі наказуватиму.
Нулен прохрипів:
Облиш її.
Феннер не звернув на його слова жодної уваги.
Ходімо, звелів, і обоє з Глорією вийшли з кімнати, причому вона зробила це неохоче.
На вулиці Феннер сповільнив ходу і сказав Глорії:
Їдьмо до тебе.
Глорія хитнула головою:
Я вже казала тобі, що в мене нема свого помешкання.
Феннер посміхнувся.
То поїдемо туди, де ти тримаєш свій одяг. Твоя вечірня сукня виглядає дивнувато серед білого дня.
Глорія трохи повагалася, потім резюмувала:
Послухай, я справді не хочу бути замішаною в усю цю історію з Карлосом. Вибач мені, будь ласка!
Феннер грубо заштовхнув її в машину.
Надто пізно, красуне! констатував він уже без приязні. Я не можу дозволити, щоб тебе пристрелили, як куріпку хто б то не був. Тепер ти просто змушена якийсь час триматися мене.
Вона зітхнула.
Гаразд. У мене є квартирка недалеко від пірса Губок.
Феннер кивнув Баґсі:
До пірса Губок, швидко!
Баґсі заліз у машину, і Феннер ступив за ним слідом. Сів поруч із Глорією, поставивши сумки між ногами.
Незабаром у цьому містечку завариться така каша! проголосив він. Можливо, я досягну свого, можливо ні, але що б зі мною не сталося, Карлос піде першим.
Глорія сказала:
Мені чомусь здається, що ти дуже не любиш того хлопця; чи, може, помиляюся?
Феннер дивився прямо перед собою, не відводячи погляду від дороги. Очі його були холодні.
Ти права, кинув.
За півмилі від пірса Губок стояло, затінене пальмами, невеличке бунгало. Баґсі промчав повз мальовничий парк і різко загальмував перед входом у віллу. Широка веранда, закрита зеленими віконницями, опоясувала будинок; на вікнах також були дерев'яні зелені віконниці.
Феннер вийшов з машини, і Глорія поспішила за ним, на ходу пояснивши Баґсі:
Гараж позаду будинку.
У тебе є авто?
Так, а що?
Феннер поглянув на Баґсі.
Відвези орендовану машину назад. Будемо їздити на авто цієї красуні. Ми не можемо дозволити собі бути такими марнотратними.
Глорія махнула рукою:
Мені байдуже.
А в тебе є прислуга? запитав Феннер, озираючи будинок.
Є економка, яка веде господарство.
Добре. Баґсі поки що допомагатиме їй.
Феннер знову повернувся до Баґсі.
Отож, відвозь машину і негайно повертайся. Міс Лідлер попередить економку про твій приїзд. Займатимешся хатніми справами, допоки не знадобишся мені. Второпав?
Баґсі знизав плечима:
Гроші платиш ти, і хвацько вирулив на під'їзну алею.
Феннер зайшов у бунгало слідом за Глорією. Це було затишне кубельце. Звідкілясь вишмигнула маленька мулатка, і Глорія махнула їй рукою.
Це містер Феннер. Він залишиться у нас на якийсь час. Приготуй нам ленч!
Жінка швидко оглянула Феннера. Йому не дуже сподобалась її надто тямуща посмішка, хоча служниця відразу ж вийшла геть.
Глорія
відчинила двері наліво.
Заходь сюди і перепочинь, поки я переодягнуся.
Із задоволенням! відповів Феннер і зайшов у кімнату. Там усе було зручним: дивани, а на них великі подушки та крихітні подушечки. Прочинені вікна виходили на веранду, а в приміщенні панував приємний напівморок.
Служниця-латиноамериканка накривала стіл на веранді. Феннер сів на диван і запалив сигарету. Попросив служницю:
Коли закінчите, принесіть мені чогось випити.
Та не звернула на його слова жодної уваги, а він не повторив їх. Сидів, не рухаючись.
Невдовзі зайшла Глорія. Вона була у довгій білій шовковій сукні й теж білих м'яких босоніжках. Чудове золотаве волосся скріплювала червона стрічка на потилиці. Помада зробила її губи дуже червоними, а іскорки в очах підсвічувалися численними низками перлів, що ефектно обплітали її ніжну шийку та спускалися в глибоке декольте.
Жінка спитала:
Як я тобі подобаюсь? і крутнулася перед Феннером.
Може бути, недбало зронив він. Третій сорт не брак.
Від такої скупої похвали її мало не перекосило, й вона мовчки пішла готувати коктейлі. Сукня щільно облягала струнке тіло.
Феннерів рот скривився у посмішці. Невдовзі цій дамочці доведеться трохи попрацювати.
Прохолодний коктейль із кубиками льоду був справді райською насолодою. Коли вони врешті сіли до столу, до Феннера повернувся добрий настрій. Пообідали майже мовчки. Детектив зауважив, що Глорія майже не зводить із нього очей. Вона продовжувала невідривно дивитися на чоловіка і швидко відводила погляд лише тоді, коли й він позирав у відповідь. Вони побалакали трохи про бунгало, служницю та всілякі дрібниці.
Коли мулатка прибрала зі столу, Феннер зручно розлігся на дивані. Глорія неспокійно ходила туди-сюди. Феннер із задоволенням стежив за нею, бо вона була справді гарна. Раптом жінка сказала: