Чак вийшов із машини.
Що ти збираєшся робити?
Дізнаєшся, тихо відповів Пок і поїхав у темряву.
Коли Чак повернувся, Меґ уже лежала в ліжку, але не спала, а знервована очікувала його.
Де ви були? запитала дівчина, доки він роздягався.
Чак прослизнув під ковдру до Меґ і поліз обійматись.
Де ви були? повторила вона, відбиваючись від Чака. Не торкайся мене. Ти свиня, навіть не помився! Ти навіть зуби не почистив!
Плювати! тільки й відповів Чак і силою вклав її на спину.
Вони проспали до 09:50. Підігріваючи каву, Меґ побачила у вікно, як Пок приїхав і поставив машину в гараж.
Його не було всю ніч? запитала вона, розливаючи каву в чашки.
Чого б тобі не спитати у нього? буркнув Чак.
Меґ прикусила язика.
Пізніше, поки Чак голився і приймав душ, Меґ дивилась рекламу по телеку.
Намилюючись, Чак все міркував про Пока. Йому не йшла з голови рушниця. Індіанця не було всю ніч. Буде три вбивства, говорив він. Чак тривожився, чи індіанець, бува, вже не використав рушницю.
Чак заходився розчісуватись, коли у телевізорі зявився Піт Гамільтон і повідомив
про вбивство Маккуіна. Він саме говорив про записку, яку отримав убитий, коли Чак вийшов із душової.
Послухай це, схвильовано сказала Меґ.
Тож просто серед нас зявився вбивця... можливо, божевільний убивця, говорив Гамільтон. Чоловік, який називає себе Карателем. Який у нього мотив? Чи вбиватиме він ще? Минулої ночі з добре усім відомого магазину зброї «Гвинтівки Данваза» викрали потужну гвинтівку з оптичним прицілом. Чи стала викрадена гвинтівка зброєю, яка вбила Маккуїна? Ось фото гвинтівки, оснащеної оптичним прицілом і глушником. Картинка на екрані змінилась на знімок рушниці й Чак затремтів.
Гамільтон продовжував:
Уважно подивіться на це фото. Якщо ви раніше бачили цю гвинтівку, або ж бачили когось із такою гвинтівкою, негайно повідомте поліцію. Дін Кей Маккуїн був одним із найвідоміших мешканців нашого міста. Він...
Чак вимкнув телевізор.
Та кому він треба? сказав Чак байдужим тоном. Ходімо, подивимось місто.
Меґ не відводила від Чака проникливих очей. Він зблід, на чолі виступили краплини поту, очі бігають. Дівчина відчула, як спиною пробіг неприємний холодок.
У чому справа?
Чак надягнув сорочку.
У чому? Та ні в чому! Хіба ти не хочеш подивитись місто?
Це вбивство... Цей чоловік... Каратель... Це ж ніяк не повязано з нами, правда, Чаку?
Чак натягнув штани.
Ти геть збожеволіла? Як це може бути повязано з нами?
Чак уникав погляду Меґ.
Тоді чому в тебе такий вигляд? Ми все ж якось повязані з цим! Чому його не було всю ніч? Звідки візьмуться усі ті гроші, які він нам пообіцяв?
Чак знав, що настав критичний момент. Це була ситуація, коли треба прийняти рішення зараз або ніколи.
Ну що ж! оскаженіло викрикнув Чак. Збирай свої речі! Тебе попереджали! Тобі казали не ставити запитань. Тепер забирайся! Давай! Пакуй свої чортові лахи! Забирайся!
Меґ зіщулилась і безсильно простягнула до Чака свої руки.
Ні! Ходімо зі мною, Чаку! Він недобрий! Я знаю це! Ходімо зі мною!
Ти чула, що я сказав! Пакуй речі! Геть!
Дівчина сіла на розстелене ліжко, опустивши голову на руки.
Я не можу бути одна, Чаку... Гаразд, забули. Більше жодних запитань. Я не хочу йти.
У своїй кімнаті, притиснувши вухо до тонкої перегородки деревяної стіни, Пок Тоголо слухав усе, що відбувалось між парою.
Чак знав, що вже переміг, але саме зараз був слушний час, щоб раз і назавжди втовкмачити їй це у голову.
Ти мені остогидла, сказав він. Я можу знайти собі купу дівок. Краще вшивайся. Давай, збирай речі!
Меґ ледь не вила з відчаю.
Будь ласка, Чаку. Я більше не ставитиму жодних запитань. Лише дозволь лишитись із тобою.
Чак пройшовся кімнатою, вдаючи, що сумнівається.
Я маю поговорити з Поком. Він повинен дізнатись про те, що сталось. Я думаю, тобі краще забиратись звідси під три чорти.
Меґ підскочила і схопила його за руку.
Ні, не кажи йому нічого. Я обіцяю! Я клянусь, я більше нічого не питатиму! Я робитиму все, що ти скажеш! Обіцяю!
Чак зробив вигляд, що вагається, а потім кивнув.
Гаразд. Я забуду про це. Ходімо, подивимось місто, га?
Так, тепер погляд її був переповнений вдячністю. Так, із задоволенням.
Запитаю в Пока, чи можна нам узяти машину.
У Меґ одразу ж знову почалась паніка.
Ти ж не розкажеш йому... не скажеш йому нічого?
Чак зловтішно посміхнувся. Приниження Меґ неабияк тішили його власне его.
Я не скажу йому, короткі спітнілі пальці Чака взяли дівчину за підборіддя і стиснули його з такою силою, що вона аж поморщилась від болю. Але памятай, лялю, це твій останній шанс.
Чак вийшов із кімнати і постукав до Пока. Індіанець впустив його. Коли Пок зачиняв двері, двоє чоловіків якийсь час просто дивились одне на одного.
Я усе чув, заговорив Пок. Ти зробив усе правильно. Відвези її машиною на пляж. Займи її чимось. Я посплю. Із кишені штанів індіанець дістав чек на двадцять доларів. Візьми це... нехай заспокоїться. Він трохи помовчав. Його чорні блискучі очі уважно вивчали обличчя Чака. Ти будеш потрібен мені сьогодні вночі. Ми вирушаємо звідси о 23:00.
Чак застиг на місці, у горлі йому пересохло.
Друге вбивство?
Пок кивнув.