Фантаст Кім Стенлі Робінсон влучно описав таке явище в романі «Зелений Марс» (Green Mars). Героя, одного з перших поселенців на Марсі, осяяло: «Тоді він усвідомив, що історіяце хвиля, яка рухається крізь час трохи швидше за нас». Мабуть, у житті кожного бувають миті, коли розумієш, що світ вирвався вперед, а ти застряг у минулому.
Ментальна «гикавка» заважає нам бути далекоглядними. Джарон Ланьє, та й багато його однодумців, порівнювали компанію Kodak, яка за часів розквіту налічувала 140 тисяч співробітників, та Instagram, де 2012 року, коли компанію продали Facebook за мільярд доларів, працювало всього 13 осіб107. Унаслідок післяобразу від Kodak маємо велику спокусу, подібно до Ланьє, наголошувати на втраті робочих місць. Та от яка заковика: щоб існувала й процвітала компанія Instagram, кожний телефон має бути оснащений цифровою камерою і підєднаний до мобільної мережі; мережа має бути достатньо масштабною, а дата-центринадавати гостингові послуги, щоб маленькі стартапи обслуговували десятки мільйонів користувачів. (На час продажу сервіс Instagram налічував приблизно 40 мільйонів користувачів, а нині вже 500 мільйонів). Додамо працівників Apple, Samsung, Cisco, Huawei, Verizon, AT&T, персонал системи гостингу Amazon Web Services, яку напочатку використовувала Instagram, а також дата-центрів Facebook. Як бачимо, йдеться про величезний «гірський кряж» на ринку праці, де Instagramкамінчик на одній із вершин.
Ба більше. Завдяки цифровим засобам комунікації і технологіям для створення контенту медіакомпанії нового поколінняFacebook, Instagram, YouTube, Twitter, Snap, WeChat, Tencent та багато інших по всьому світіроблять обивателів «працівниками», що виробляють контент для рекламного бізнесу. Ми не сприймаємо таких людей як працівників, бо спершу їм ніхто не платить. Проте з часом дедалі більше користувачів хапаються за економічні можливості платформи, де працювали на волонтерських засадах, і тоді платформа підтримує цілу екосистему малого бізнесу.
Звісно, Kodak теж мала мережу людей, які на неї не працювали,виробники фотоапаратів, фахівці з проявлення плівки, постачальники хімічних продуктів, роздрібні торговці, а також фотокореспонденти, портретисти, фешн-фотографи тощо. Однак тих, на чию роботу й життя впливала фотоіндустрія, було набагато менше, ніж тих, на кого нині впливають цифрові технології. У розвинених країнах інтернет-сектор забезпечує понад 5 відсотків ВВП108. Принаймні для споживачів фотографіїодин із головних стимулів активності онлайн. Фотографії визначають, як люди спілкуються, діляться інформацією, купують і продають товари, пізнають світ. Щороку користувачі публікують у мережі понад півтора трильйона цифрових фотографій, а за часів Kodak друкувалося близько 80 мільярдів на рік109.
«Лавина» наростає: чи мали б ми Amazon, eBay, Etsy чи Airbnb без цифрової фотографії?
Цифрова фотографія, без сумніву, важила найбільше в електронній торгівлі, що й казати про сайти готелів, ресторанів і турагентств. Побачити товар на фотомайже те саме, що в крамниці на власні очі. Успіхи Airbnb взагалі безпосередньо повязані з фотографією.
Компанію заснували 2008 року двоє дизайнерів Браян Ческі і Джо Ґеббіа й інженер Нейтан Блечарзик. Ідея виникла 2007 року. От що розповідав Джо: «Ми знімали квартиру в Сан-Франциско, і нам різко підняли плату. Треба було придумати, як підзаробити. Очікувалася конференція з дизайну, а номерів у готелях не лишилося. Площа нашої квартири дозволяла кинути на підлогу кілька надувних матраців, тож ми вирішили здати місця в оренду»110.
Хлопці самі створили простенький сайт, бо не хотіли розміщувати оголошення на Craigslistавторитетному ресурсі, який заснував ще 1995 року Крейґ Ньюмарк. Експеримент виявився таким успішним, що підприємці-ентузіасти створили сервіс для короткотривалої оренди кімнат, квартир і будинків напередодні IT-конференції SXSW в Остіні, штат Техас. (Вони ж бо знали, що в готелях усі номери розкуплять). Те саме вони влаштували напередодні Національної конвенції Демократичної партії у Денвері, штат Колорадо, 2008 року.
2009 року їх прийняли в престижний інкубатор стартапів у Кремнієвій долиніY Combinator. Потім вони дістали гроші від провідної венчурної компанії Кремнієвої долини Sequoia Capital. Та, попри перспективний початок, засновникам проекту не вдавалося швидко знаходити клієнтів. І от вони збагнули, що господарі викладають поганенькі фото своїх помешкань і через це сервіс не викликає в потенційних орендарів довіри й зацікавлення. Отож навесні 2009 року Браян і Джо взяли напрокат високоякісний цифровий фотоапарат, поїхали в Нью-Йорк (на той час головний осередок діяльності Airbnb) і зробили стільки професійних фото, скільки змогли. Користувачів сайту стало вдвічі, а згодом і втричі більше. Тому засновники найняли професійних фотографів у великих містах по всьому світі, і бізнес назавжди змінився. Нині компанія щодня здає більше помешкань, ніж найбільші готельні мережі.
Будівництво «насиченого» ринку
Звісно, Airbnb досягла успіху не лише завдяки цифровій фотографії, яка показувала клієнтам помешкання у вигідному світлі. Неабияке значення мала всесвітня павутина, онлайн-платежі з кредитних карток і попередній досвід користувачів на інших сайтах, які навчили довіряти незнайомцям за рахунок репутаційних систем і рейтингів. Airbnb треба було обєднати наявні сервіси на новій платформістворити комплекс цифрових послуг, який дозволяє господарям житла знаходити клієнтів і заробляти на оренді.
Головна функція платформи Airbnbне гарна сторінка в інтернеті з манливими зображеннями інтерєру, формами реєстрації замовлень і платіжними системами. Такий ресурс за один день може створити будь-яка людина із бодай якимсь досвідом в інтернеті. Насправді ж інтернет-сервіс на зразок Airbnb передусім побудований на «насиченому» ринку111. Це термін Елвіна Ротаекономіста, який здобув Нобелівську премію за дослідження, присвячені ринкам праці. Завдання таких сервісівнакопичити критичну масу споживачів і постачальників, читачів і письменників, покупців і продавців. Чимало добре розроблених і гарних сайтів чомусь не приваблюють користувачів, а тимчасом процвітають сайти з гіршим дизайном чи фічами.
Якщо вам пощастить і якщо почнете бізнес у сприятливий момент, насичений ринок сформується органічно, без додаткових зусиль з вашого боку. Перший сайт зявився 6 серпня 1991 року. Він містив простенький опис проекту Тіма Бернерса-Лі про гіпертекствихідний код для веб-сервера і веб-браузера. Сайт був доступний через Telnetпрограму віддаленого входу. Користувач міг завантажити вихідний код веб-сервера і створити власний сайт. Рік потому ми з Дейлом Доґерті зустрілися з Тімом за обідом у Бостоні. Тоді ми говорили про сотню сайтів, які зявилися в мережі. Коли ж у вересні 1998 року запустився Google, у мережі налічувалося кілька мільйонів сайтів.
Завдяки тому, що всесвітня мережа стала загальнодоступною, Тімові Бернерсу-Лі не довелося нічого робити самому. Національний центр суперкомпютерних технологій (NCSA) при Іллінойському університеті розробив покращений веб-сервер і браузер. Марк Андрессен розробив браузер, коли був студентом цього університету, і покинув навчання, щоб заснувати корпорацію Mosaic Communications, пізніше перейменовану на Netscape Communications. Через те, що девелопери першого сервера не підтримали ентузіастів, група користувачів продовжила розробляти проект без них, скориставшись усіма наявними патчами (оновленнями вихідного коду, розробленими спільними зусиллями). Ця група створила сервер Apache, який зрештою став найпоширенішим у світі. (Назва Apache походить від гри англійських слів: a patchy server, тобто пропатчений сервер).
Інтернет став великим ринком письменників і читачів. І від цього відштовхувалися підприємці, розбудовуючи ринки для купівлі і продажу будь-яких товарів (від книжок і музики до туристичних путівок, нерухомості й автомобілів), а також для реклами цих товарів.
Були й інші онлайн-системи гіпертексту, які конкурували з веб-сервісами. Microsoft випускала серію популярних інформаційних продуктів для CD-ROM: інтерактивний кіногід Cinemania із 1992 року та мультимедійну енциклопедію Encartaіз наступного року. У часи зародження всесвітньої мережі Microsoft мала великий досвід роботи з гіпертекстом.
Восени 1993 року Дейл Доґерті презентував наш GNN керівництву Microsoft, але його прийняли прохолодно. Дейла запросили влаштувати команді Microsoft презентацію GNN і всесвітньої мережі. Дейл згадує: із відповідальним за зустріч «мене навіть не познайомили. Він запізнився, ані на хвилю не присів, перебивав мене, ходив туди-сюди кабінетом; і заявив, що веб не має для Microsoft жодного значення. Решта присутніх знали про веб мало, і, судячи з усього, хотіли дізнатися більше, але через байдужість цього типа припинили ставити запитання, і розмова не склалася».