Про те, що онлайн-модель дає кращу продуктивність праці, свідчить порівняння доходу на одного працівника Amazon і Walmart. Остання є наразі найефективнішою роздрібною мережею офлайн, де 2,2 мільйона співробітників забезпечують продажі на 483 мільярди доларів, тобто на кожного співробітника припадає близько 219 тисяч доларів доходу. В Amazon працює 341 тисяча осіб, які забезпечують продажі на 136 мільярдів доларів, тобто на кожного співробітника припадає десь 399 тисяч доларів. Якби Amazon не вкладала гроші в розширення й науково-дослідні роботи, цей показник був би набагато вищим.
Мережеві платформи, які обслуговують клієнтів у реальній площині
Компанії нового покоління, на зразок Uber та Lyft, можна назвати мережевими платформами, які надають послуги в реальному світі. Ці платформи змінюють принципи роботи малих підприємств відповідно до реалій ХХІ століття. Так само колись електронна торгівля трансформувала роздрібний ринок. Технології реструктуризували служби таксі і прокату лімузинів: від мережі малих компаній до мережі приватних осіб, де замість посередниківпрограми, які дають додаткові ресурси і дозволяють мати більше водіїв на дорогах.
Необхідність координувати роботу таксистів зумовлювала місцевий характер таксомоторних служб. За даними американської асоціації служб таксі, лімузинів і соціальних перевезень (TLPA), таксомоторна індустрія США налічує приблизно 6300 компаній та 171 тисячу автомобілів й інших транспортних засобів101. Понад 80 відсотків учасників індустріїмалі компанії, які обходяться автопарком від одного до пятдесяти автівок. Лише шість відсотків таких компаній мають більше ста машин. Тільки в найбільших компаніях кілька водіїв працюють позмінно за кермом однієї автівки. До того ж 88 відсотків водіїв таксі й лімузинів є вільнонайманими працівниками.
Коли клієнт бачить машину таксі зі знайомим логотипом, він упізнає бренд диспетчерської компанії, а не власника медальйона, хоч насправді автівка може бути єдиною в автопарку малого бізнесу. Залежно від міста, бренд на умовах субліцензії можуть передавати десяткам, ба навіть сотням менших компаній. Така індустрія малих підприємств забезпечує роботою не лише водіїв, а й менеджерів, диспетчерів, ремонтників і бухгалтерів. За оцінками TLPA, в індустрії задіяно 350 тисяч працівників, тобто одна автівка дає приблизно два робочих місця. З огляду на те, що досить мало автомобілів працюють у дві зміни (так трапляється у великих, густонаселених містах, де компаніям вигідно мати власні автомобілі і наймати таксистів на повний день), майже половина працівників індустрії виконують «ролі другого плану». Замість таких працівників теперефективні платформи. Без технічного обслуговування автомобілів поки не обійтися, тому робочі місця ще лишаються.
Uber та Lyft послуговуються алгоритмами і додатками на смартфонах, координуючи звязки між водіями і пасажирами, тому здається, ніби ці компанії роблять щось нове. Насправді Uber та Lyft, так само як традиційні таксомоторні служби, діють як диспетчери і власники брендів, проте набагато ефективніше. Як і традиційні служби, вони надають транспортні послуги через підрядниківхоча підрядниками є приватні особи, а не маленькі компанії, і підрядникам віддають відсоток доходу, а не стягують із них щоденну комісію за оренду автомобіля з брендом.
Отож компанії нового покоління користаються з технологій, суттєво звужуючи величезну ієрархічну систему менеджерів (або фірм-постачальників). Натомість постає більш-менш однорангова мережа на базі алгоритмів, репутаційної системи і динаміки ринку. Ці компанії покладаються на власну мережу клієнтів, які наглядають за якістю обслуговування. Lyft навіть звертається до своїх водіїв із найвищим рейтингом, коли приймає в команду нових працівників. Отже, компанії передають свою колись важливу функцію на своєрідний аутсорсинг.
Та не варто зациклюватися на втраті робочих місць. Робочі місця не так втрачаються, як переміщуються і трансформуються. В Uber та Lyft тепер задіяно більше водіїв (щоправда, переважно із частковою зайнятістю), ніж колись в усій таксомоторній індустрії. Мені от казали, що в представництвах Uber по всьому світі налічується близько півтора мільйона найактивніших водіїв місяця, а в Lyft700 тисяч. Нехай нові компанії і створюють сувору конкуренцію традиційним, зате забезпечують водіїв лімузинів додатковим напливом клієнтів.
Підступають інші роботодавці, які надають послуги за запитом. Подейкують, що з нинішніми показниками зростання до 2018 року Flexмережа водіїв Amazon, які здійснюють доставку за запитом,може перевершити Lyft. Flex працює за цікавою схемою: водії заздалегідь реєструються на дво-, чотири- чи шестигодинні зміни за визначеним погодинним тарифом. Amazon свідомо ризикує, адже у водія може виявитися менше поставок за зміну. Попри те, що водії Amazon заробляють трохи менше, ніж найуспішніші працівники Uber чи Lyft, більш передбачувана робота принесла Flex популярність на ринку праці.
Навіть коли світ заполонять безпілотні автомобілі, ефективніше обслуговування не позначиться на зайнятості населення. Якщо правильно розіграти карти, втрату робочих місць у результаті автоматизації можна буде порівняти із «втратами» в результаті появи банкоматів. У відділеннях банків касирів поменшало, але автоматизація здешевила відкриття нових відділень, тому загалом у банківському секторі кількість касирів зросла102. До того ж на банкомати було перекладено марудну, монотонну роботу, а цікавіші й важливіші завдання дісталися людям. Касири, які раніше виконували одноманітну роботу, стали цінними кадрами «консультаційної команди» банку.
Наразі невідомо, якими будуть аналоги «консультаційної команди» в галузі транспортних послуг за запитом (утім експерименти Uber уже дають підказки: виклики медперсоналу додому для щеплень від грипу103 і розвезення пацієнтів похилого віку на прийоми до лікарів104). Uber та Lyft поступово стають універсальними логістичними системами. Важливо розуміти, що людство досі вивчає можливості нової моделі.
Це не гра конкурентів на вибування. Коли транспорт стане дешевим і загальнодоступним, люди зможуть надавати одне одному безліч нових послуг. Щось подібне трапилося в засобах масової інформації: мережеві бізнес-моделі зумовили появу великої кількості провайдерів контенту, попри централізацію з боку таких компаній, як Google і Facebook. А от за старої моделі ефект був протилежним: концентрація влади зазвичай призводила до меншого асортименту товарів і послуг та зростання цін.
Завдяки рóботам Amazon, навпаки, наймає більше людей. За 20142016 роки кількість рóботів на складах компанії зросла з 1400 до 45 тисяч105. За той самий період штат Amazon розрісся майже на 200 тисяч працівників на повну ставку. Лише 2016 року компанія прийняла на роботу 110 тисяч новачків, до того ж переважно у високоавтоматизовані пункти обробки замовлень106. За моїми даними, штат Amazon, включно з тимчасовими працівниками і підрядниками, налічує 480 тисяч осіб, які працюють над збутом і доставкою товарів. До того ж ще 250 тисяч осіб залучають у святкові періоди. Активнішого створення робочих місць годі уявити. Рóботи, які пакують більше товарів, дозволяють Amazon розширювати зону обслуговування з одного складу, а це, своєю чергою, сприяє кращій продуктивності праці. Amazon не позбувається людських ресурсів, а створює доповнену реальність для працівників.
Засліплені знайомими параметрами
Минулеце все, що ми знаємо, тому зазирати в майбутнє нелегко. Розгледіти те, що попереду, часто заважає щось подібне до післяобразу, який затуманює зір після припинення дії стимулу. Післяобразце відчуття, що виникає через надмірне стимулювання фоторецепторів. Коли людина задивляється на обєкт, бракує швидких рухів очей (таких собі сакад), які допомагають освіжити зір. Тоді до мозку не надходять відповідні сигнали. Післяобраз також трапляється через тривалу фіксацію зору на яскравому світлі або через яскравий спалах: навіть у темряві перед очима продовжує блимати.
Отож, якщо ми зациклюємся на знайомих речах і не сприймаємо свіжих ідей, це тому, що в мозку післяобрази від тіней минулого. Знайомі компанії, технології, ідеї і соціальні структури затіняють усе інше, незнайоме, і ми бачимо тільки примари, поки не сфокусуємо зору на нових обєктах. Коли очі звикають до іншого світла, ми бачимо те, що раніше було невидимим.