Ваша королівська високосте, промовив він, я, звичайно, не думаю, що той хлопець справді має щось спільне з викраденням. Швидше за все, він, мабуть, просто втік із дому і тим часом уже давно повернувся до сімї. Але ми, певна річ, докладемо всіх зусиль
Атож, докладіть! вигукнув віце-король. А якщо хлопця там уже не застанете, то обшукайте всі будинки! Адже не гадаєте ж ви серйозно, що це випадковий збіг?! Місяцями поблизу школи не помічають ніяких чужих хлопців, і ось випадково, зовсім випадково там зявляється хтось саме тоді, коли викрадають принцесу! До речі, чоловіче, як ви стали начальником поліції?
Якусь мить начальник поліції мав такий вигляд, немовби хотів щось відповісти, але потім лише зробив легенький уклін і сухо промовив:
Ваша королівська високосте, ми зробимо все так, як ви сказали. Таємна оперативна група негайно дістане інструкції. І ступив до дверей.
Перше ніж він відчинив їх, Больштрем поклав йому на плече руку й тихенько, так, щоб не почув Норлін, який саме спинився біля
одних зі скляних балконних дверей і задивився на красоти центрального бульвару, сказав:
Не ображайтеся на віце-короля! Просто він украй стривожений за долю небоги. Минулої ночі не зімкнув очей. Не приведи Боже, з дівчинкою щось станеться Годі собі й уявити! Дуже прошу вас, зробіть усе, що зможете.
Трохи заспокоївшись, начальник поліції натис на клямку й відповів:
Ми це завжди й робимо, Больштреме. Але я все ж таки гадав, що віце-король на підставі відомої про нас інформації склав собі достатнє уявлення про нашу діяльність. Щоправда, відтоді минуло чимало часу
І, віддавши майже непомітний уклін, пішов.
Больштрем гучно видихнув крізь зуби повітря й промовив:
Ти маєш краще тримати себе в руках, Норліне.
4
Ярвен! гукнула Тіна. Разом з іще трьома дівчатами з паралельного класу вона сиділа скраю на сцені перед пошарпаною завісою й гупала пятами в деревяну обшивку. Слухай, а ти молодця!
Вона взагалі не мала нічого проти, кинула, ніби між іншим, Ярвен.
Тіна спершу спантеличено застигла, та потім усе зрозуміла.
A-а, так-так, правда?! Хочеш, я дам тобі своє люстерко?
Ярвен похитала головою. Вона знала, що як погляне на себе в люстерко, то на душі стане ще сумніше й гнітючіше. Без душу й косметики тепер уже не багато чого зміниш.
Крута, еге ж? озвалася Бріт із паралельного класу. Вона була, здавалося, ще білявіша й ще стрункіша, ніж Тіна, а обличчя в неї скидалося на серце.
А скільки їм потрібно взагалі? поцікавилась Ярвен і поставила ранця на підлогу.
Ні, не так вона уявляла собі відбір претендентів на ролі. Оце жалюгідне видовище не викликало нічого, крім розчарування.
Ми й самі про це весь час міркуємо! сказала Керстін. Може, тих, кого не відберуть, візьмуть грати хоч у масовках. Тобто, тут кажуть, якщо залишиться час. Зрештою, на тому тижні однаково вже починаються канікули, і всі розїдуться.
Ярвен не сказала, що вона на канікули нікуди не поїде, в жодному разі. Мама не може зробити перерву на своїх курсах доброї поведінки, тому що потрібні гроші, а відпускати Ярвен з дому саму не хоче. Не відпускає вона доньку і з якою-небудь молодіжною організацією, ба навіть із Тіною та її батьком і матірю, як це було, наприклад, минулої зими, коли ті, збираючись винайняти будиночок на канікули, запропонували взяти з собою і Ярвен. «І тому на роль я підійшла б, власне, найбільше з-поміж усіх дівчат, подумала Ярвен і мало не засміялась. Не струнка, не білява, спітніла, акторських талантів катма, зате наступних півтора місяця маю час. Там, мабуть, зрадіють».
Чого ти шкіриш зуби? підозріливо спитала Тіна.
Але не встигла Ярвен відповісти, як з вестибюля відчинилися двері й до зали ввійшли обидва оті чоловіки, що вранці стовбичили перед школою. Той, котрий розмовляв з Тіною і Ярвен, на плечі тримав важку кінокамеру, другий штатива з прожектором. Позад них стояла молода жінка в темно-синьому, вочевидь дорогому костюмі, обводячи поглядом гурт дівчат.
Чудово! кинув молодик з кінокамерою.
На його обличчі сяяла усмішка. Перед цим він якусь хвилю пильно оглядав залу й, певно, таки дійшов висновку, що в ній досить вродливих дівчат. Навіть якщо в більшості з них акторського хисту не виявиться, то однаково лишиться кілька таких, яких можна буде використати.
Мабуть, нам треба спершу відрекомендуватися. Мене звати Гільґард, оцю нашу пані Тяркс, а колегу поруч Рупертус.
Почнемо з реєстрації! гучно сказала жінка й помахала стосом анкет. Зробимо так
Ярвен сіла на свого ранця. Мамі сподобалося б те, як злагоджено працювали ці троє кіношників. А також те, що вони були гарно вбрані й трималися просто зразково: жодного нетактовного слова чи жесту.
до підвалу, де кегельбан, провадила жінка. Але це після того як ви спершу чітко повписуєте в мій список свої прізвища. Унизу всі заповнять анкети: прізвище, дата
народження, адреса й таке інше. Потім за цим списком ми викликатимемо вас по одній нагору для декламування й на співбесіду. Свою анкету кожна приноситиме з собою. Зрозуміли?
Гадаю, мені краще піти звідси, промовила Ярвен і підвелася. Зрештою, вона, прийшовши сюди, домоглася, чого хотіла. І, закинувши ранця за плечі, додала: Увесь цей базар мене однаково не цікавить.