Тіна кинула збоку на неї погляд. Надто добре вона знала Ярвен. І бачила її, звісно, наскрізь.
Просто ти не віриш у те, що тебе виберуть! сказала Тіна. Боягузка! А вчити ж напамять тобі куди легше, ніж мені!
Так наче це має якесь значення! відповіла Ярвен.
Але на декламування й співбесіду нагору приходьте лише в легкому одязі! саме пояснювала жінка, пані Тяркс. Зрештою, ми хочемо побачити не тільки ваше обличчя. Коштовні речі можна поки що лишити внизу моєму колезі, він видасть вам квитанцію. Щоб нам потім не довелося вислуховувати, нібито щось пропало. Бо в нас уже не раз таке траплялося. Отже, прошу всіх записатися, здати коштовні речі, взяти квитанції й чекати в кегельбані!
Я не маю аніякісінького бажання! кинула Ярвен. До того ж я так стомилася!
Тіна саме зібралася була здати Гільґардові наручного годинника, але молодик похитав головою й сказав:
Тільки сумки й те, що в кишенях одягу, який лишатимеш тут, коли йтимеш на декламування. Мобільник? Гаразд. І виписав Тіні квитанцію.
Ярвен відвернулася, щоб рушити до виходу.
Успіху тобі, Тіно! кинула вона через плече. А оскільки молодик, якого звали Гільґард, тепер очікувально звів очі на неї, квапно похитала головою: Ні, дякую. Я передумала. Бути кінозіркою мені анітрохи не хочеться.
Гільґард спантеличено застиг.
Та ти що, сміливіше! сказав він і, всміхнувшись, зазирнув їй просто в очі.
«Отак вони й закидають вудочку! сказала б зараз мама. Отак і ловлять жінок. А ти така дурненька, що впіймаєшся на ту вудочку й сама!»
Мені здається пробурмотіла Ярвен і зашарілася.
З Гільґардового обличчя все ще не сходила усмішка.
Повір у себе! сказав він. Така чарівна дівчина!
В Ярвен було таке відчуття, немовби вона ось-ось зомліє.
Мені здається. знову прошепотіла вона.
Але Гільґард уже простяг руку.
Маєш якісь цінні речі? привітно запитав він. Не бійся, ми їх повернемо. Ранець? Мобільник?
Ярвен кивнула головою.
На сходах її очікувала Тіна.
Молодця, правильно зробила! похвалила вона Ярвен і злегка поплескала її по плечу. А я вже думала, ти вшиєшся. Навіть якщо ми й не дістанемо ролей, то принаймні знатимемо, що таке кастинг. Це теж непогано.
Ярвен кивнула головою. Не треба було віддавати ранця: там лишився останній бутерброд, який вона брала в школу. Нараз Ярвен відчула таку слабість, що їй схотілося неодмінно щось зїсти.
Звеня Ройтер! вигукнула молода жінка й зробила позначку в списку.
Звеня прослизнула повз них і подалася сходами нагору, а Ярвен сіла просто на натерту підлогу біля кегельбану. Слід сподіватися, довше ніж на дві години все це не затягнеться. А так швидко з голоду ще ніхто не вмирав.
Пані Шенвальд! гукнула адміністраторка.
Мати Ярвен стояла перед невисоким чоловічком у помятому костюмі, а той саме намагався невимушено й галантно піднести її праву руку до своїх вуст.
Вас до телефону. Ось тут, біля мене, додала адміністраторка.
Мати Ярвен поморщила чоло.
Це Ярвен? спитала вона.
Чоловічок ні в сих ні в тих переступав з ноги на ногу й, не знаючи, що робити, ще міцніше стис у руці її долоню.
Вона ж бо знає, що сюди мені не можна телефонувати! Крім того, в неї є номер мого мобільного.
Але ж на курсах ви завжди його вимикаєте, промовила, ніби вибачаючись, адміністраторка. Та це однаково не не Ярвен. Може, ви все ж таки швиденько
В її голосі мати Ярвен відчула тривогу.
Хто ж там такий? спитала вона й, усміхнувшись до чоловічка, обережно вивільнила свою руку з його. Я зараз повернуся, пане Френкель. А ви, будьте ласкаві, тим часом просто повправляйтеся трохи самі.
Аж коли вона причинила за собою двері, адміністраторка відповіла на її запитання:
Це з поліції.
Непогано! вигукнула Керстін і впала на останній вільний стілець поруч із Тіною. Цей тур я проскочила! Вийшла в наступний! Клас!
Джессіка теж, мовила Тіна. І Філіпа. Мені також пора
помаленьку збиратися туди! Довелося щось декламувати напамять?
Ярвен Шенвальд! сказала жінка в костюмі, яка вслід за Керстін зійшла сходами вниз. Це ти? Будеш наступна.
Вона з голови до ніг окинула поглядом Ярвен, і в цієї зринуло таке враження, немовби в тому погляді промайнув якийсь глибокий-глибокий осуд або недовіра. Чи пані Тяркс іще когось міряла таким поглядом? Може, цієї миті жінка саме питала себе, навіщо дівчина з такою зовнішністю, як у Ярвен, узагалі зважилася марно відбирати час у журі, розуміючи, що шансів у неї як кіт наплакав? Ярвен знову відчула, як щоки в неї спалахнули.
Хай щастить! гукнула вслід їй Тіна. У тебе все вийде, Ярвен!
Але Ярвен уже остаточно вирішила, що їй робити.
Пані Шенвальд? пролунав низький голос на другому кінці. Це шістнадцятий відділок. Не хвилюйтеся, будь ласка. Ваша донька стане на ноги.
Що-що вона?.. прошепотіла мати Ярвен, відчуваючи, що коліна в неї ось-ось підітнуться. Вона стане Але що?..
Пані Шенвальд, на жаль, з вашою донькою стався нещасливий випадок, обережно промовив голос. Її збила машина, і
Ні! прошепотіла мати Ярвен.
Адміністраторка вже стояла поруч, щомить ладна підхопити пані Шенвальд, якщо та раптом зомліє.