У вестибюлі адміністраторка саме хукала на свої нігті.
І як тільки вона витримує! промовила жінка, не підводячи голови. Твоя мати. Щодня оці неотеси й невігласи.
Ярвен знала, як мала відповісти. Мама нагадувала її про це вже не раз.
Мама залюбки навчає манер і правил поведінки людей, які в житті чогось досягли, сказала вона. Адже в демократичній країні з однаковими можливостями для всіх часом буває так, що успіху досягають і люди, котрих замолоду до цього ніхто не готував, а тепер їм раптом доводиться виконувати представницькі функції.
Адміністраторка іронічно посміхнулася й відказала:
Ти про це знаєш, і я про це знаю. Та поки вона заробляє собі цим на життя, то чом би й ні?
Бувайте, мені пора. І Ярвен на прощання коротко кивнула головою.
Ходи здорова й ти, кинула адміністраторка.
Жінка здалась Ярвен нечемною.
Розумієте, складу злочину тут іще, звісно, немає, замислено промовив він. У буквальному розумінні цих слів.
Селянин кивнув головою. Його послала сюди дружина. Вона також гадала, що йдеться, либонь, усього-на-всього про звичайного втікача з дому, який влаштував собі в малиннику кубельце. Та коли напередодні чоловік розповів їй про оті поліцейські машини на дорозі до школи, їй усе ж таки здалося, що поліція, мабуть, буде вдячна за будь-яку інформацію, навіть за таку незначну.
До того ж повідомлень про те, що хтось пропав безвісти, до нас не надходило. Ніхто не розшукує такого хлопчика, якого ви оце описали. Та позаяк учора нагорі стався інцидент Поліцейський завагався, роздумуючи про те, наскільки він має право розкривати службову таємницю. Нарешті вирішив: краще повестися обережніше, ніж потім мати клопіт. Я складу протокол і передам його далі керівництву.
Інцидент? насторожився селянин і перехиливсь далеко через перегородку. Атож, учора я теж бачив, як ви посилали когось нагору до школи! А що там сталося?
Молодий поліцейський востаннє рвучко перевів каретку друкарської машинки ліворуч і, з деренчанням прокручуючи валика, витяг з неї папір.
Жодних коментарів, кинув він. У такі хвилини свою роботу він любив.
Сподіваюся, то не Адже це не повязано з юною
принцесою? спитав селянин. З нею ж бо нічого не сталося?
Молодий поліцейський, немовби вибачаючись, стенув плечима і ще раз привітно сказав:
Жодних коментарів. Хоч сам я з дорогою душею б
Селянин кивнув головою і розчаровано промовив:
Розумію. Але як тільки ви щось Я маю на увазі, ви ж не забудьте, хто вам оце підказав
Ми вам дамо знати, відповів поліцейський і підтяг ближче до себе телефонний апарат. А тепер я мушу попросити у вас пробачення.
Зненацька у ньому прокинулося передчуття, що незабаром він дістане підвищення на службі.
Вона могла б і взагалі не питати дозволу. Он решта дівчат теж не питалися в своїх матерів, чи можна їм піти пополудні на кастинг. Не питалися, бо надворі ще ж не темно. Бо поруч десятки інших дівчат (а може, й хлопців), тож нічого такого не станеться. Коли той відбір на ролі проходить не в якійсь там темній задній кімнаті, не в якомусь непристойному кублі, не десь на задвірках, а простісінько (й мало не на подив усім) у Реперовому готелі найстарішому готелі в місті, де люди святкують конфірмації, дні народження дітей, у напівпідвальній залі грають у кеглі
А крім того, мама повелася з нею теж не почесному. Ніхто не має права цілком серйозно стверджувати, нібито всі кінофільми загалом вульгарні, навіть така людина, як мама, хто стилю й формам поведінки надає надзвичайно великого значення. Увечері, коли вона, попрацювавши зі своєю клієнткою, повернеться додому, Ярвен їй так і скаже. А хто ж ото вечорами частенько бігає до відеотеки й позичає фільми такі нудні, що Ярвен під них просто засинає?
Усього вона боїться, промурмотіла Ярвен. Виховує доньку без чоловіка й усього боїться.
Те, що всі кінофільми мама вважає вульгарними, тут ні до чого, це лише приключка. Просто мама всього боїться, тим-то й не хоче, щоб Ярвен пішла на кастинг. І це серед білого дня, коли туди зібралася йти половина класу! Звісно, Тіниним батькові й матері ніхто не давав права так говорити. Та все ж вони мали рацію.
А вона цього навіть не розуміє! сердито промурмотіла Ярвен. І нівечить мені все життя, щодо цього Тіна таки правду каже.
Ярвен підвела погляд і просто перед собою побачила Реперів готель. Ні, вона прийшла сюди не навмисно, це сталося несподівано навіть для неї самої. А мама про це ніколи й не довідається, адже Ярвен ніякої ролі у фільмі однаково не одержить. Куди вже їй, коли на роль претендуватиме сама Тіна з її блакитними очима й білявим волоссям!
Вона нерішуче прочинила двері до вестибюля. Решта дівчат, певна річ, тим часом уже побували вдома, прийняли душ і підфарбувалися. Тільки вона, Ярвен, припхалася сюди в лахмітті, в якому ходить до школи, з мармизою, з якою ходить до школи, і навіть трохи впріла й трохи стомлена.
Але ж ішлося зовсім не про те, щоб одержати роль. Ішлося зовсім про інше.
Норлін кивнув головою й додав:
Принаймні тепер у нас є бодай якась зачіпка.
Керівник поліції вклонився. Він не проминув нагоди особисто поінформувати віце-короля та його радника, однак тепер йому здалося, що тій ниточці вони надають усе ж таки надто великого значення.