Йоас невдоволено засопів. Над їхньою повіткою кружляли, жалісно кигикаючи, чайки.
Отже? мовила Малена. То що ти там казала про фільм?
19
Вона встала з ліжка й розсунула фіранки на вікнах. До самої хатини підступала галявина, траву на якій юнаки постійно підкошували, щоб можна було всякчас поганяти футбольного м'яча. Тепер там сиділи Меонок, Лорок і ще хтось третій (його імя Нагіра не пригадувала) й грали в карти. Юнаки вже давно нарікали на те, що тут, у штаб-квартирі, телевізор показує дуже погано, й лише в крайньому разі вмикали новини чи, коли для якоїсь акції мала значення погода, повідомлення синоптиків.
«У інших країнах є супутникові антени, подумала Нагіра. Якщо ми колись прийдемо до влади, то перше, що зроблять мої люди це, мабуть, дозволять користуватися супутниковими антенами на півночі й на півдні. Адже король також хотів відкрити країну назовні, він також хотів, щоб скоґландці нарешті дістали змогу вільно дізнаватися про те, що робиться в світі. Але тепер нас знову віддаляють від цього світлові роки, і ось наслідок: навіть у щонайвідданіших скоґландців у такій глухомані телевізор показує погано, і їм доводиться грати в карти».
Вона вистромила з дверей голову й гукнула:
Я збираюся снідати! Хтось із вас питиме каву?
Снідати! кинув Меонок, і це слово пролунало так, наче він його виплюнув. Краще вже одразу повечеряти!
Отже, ніхто? перепитала, зітхнувши, Нагіра.
Козир! сказав Лорок. І ще козир, і ще!
Меонок
і той третій вилаялись.
«Я вже починаю втрачати на них вплив, подумала Нагіра. Доведеться пильнувати, а то одного ранку прокинусь, а хлопців і слід простиг. Кажуть, на півночі тепер повсюди виникають нові групи бунтарів, у яких уривається терпець, і вони прагнуть діяти, боротися, ризикувати життям. Вони повиростали в утисках, але, на відміну від попередніх поколінь, воднораз і з переконанням, що ці утиски несправедливі. Я мушу щось придумати, щоб хоч якийсь час іще потримати їх у спокої. Мушу придумати якусь операцію, що і їх задовольнить, і надто великої шкоди не завдасть. Я не хочу, щоб у країні спалахнула пожежа».
Вона поставила кип'ятитися воду на каву й пішла в душ.
«Операція Ні, пожежі в країні я не хочу».
Як послухати, то це просто божевілля, такого зумисне не вигадаєш, нарешті задумливо промовила Малена. Чи ти інакше гадаєш, Йоасе?
Йоас поплескав себе по череву, що саме забурчало, немовби намагаючись дати відповідь, і невдоволено пробурмотів:
Може, так воно й було.
Щоправда, я ось міркую собі: а чого ж у тебе, Ярвен, не закралася підозра ще тоді, коли довелося надівати перуку? Адже для тієї ролі було доволі й білявих дівчат. Як ти пояснила собі те, що саме тебе
Ярвен відчула, як щоки в неї спалахнули, вона похнюпила голову й нарешті проказала:
Просто я повірила їм, що в мене найкраща харизма.
Яка ж вона була дурна, яка дурна! Вони так легко втерлися їй у довіру, а вона виявилась така марнославна й так охоче їм повірила.
А згодом, опісля коли все так добре вийшло, я, звісно, зрозуміла, що вони, мабуть, одразу побачили, як я на тебе схожа.
І що? спитала Малена. В її голосі вчувалася нетерплячка.
Ці кіношники помічають таке, звичайно, відразу, промовила Ярвен. Адже в них натреноване око. До того ж на кастинг вони запросили чимало дівчат. Очевидно було, що серед них прийде й одна така, яку можна легко обернути на тебе. Вона схлипнула. Тепер я розумію, звичайно, що ніякого фільму немає взагалі. Що весь отой кастинг вони влаштували лише задля того, щоб знайти для тебе двійницю! Але тоді я про це не здогадувалась. Адже таке годі собі й уявити!
Малена все ще не зводила з неї пильного погляду. Нарешті обернулася до Йоаса й сказала:
Нам треба побалакати.
Норлін уже кілька годин ходив туди-сюди в бібліотеці й чекав.
Стверджує, нібито не знає, де принцеса. Ми його трохи полякали, а ти ж бо знаєш: наші люди церемонитись не люблять. Тепер до нього не скоро повернеться його колишній вигляд.
Норлін тяжко зітхнув.
Є, звісно, й інші методи, провадив Больштрем. Та коли йдеться про Лірона, то, боюся, не поможуть і вони.
Тобто до кінця тижня ми їх не знайдемо? запитав Норлін. Ні однієї, ні другої?
Больштрем кивнув головою й промовив:
Боюся, цього разу на балконі тобі доведеться стояти самому. Певна річ, ми оголосили їх у розшук, але тепер вони, гадаю, можуть опинитися в будь-якому куточку країни.
На півночі, сказав Норлін. Адже ти теж так гадаєш?
Північ теж велика, відповів, стенувши плечима, Больштрем. Послухай, Норліне, я знаю твою думку, але пора вже зважитись. На півдні настрої, потрібні для наших планів, ще не визріли. Може, навіть і для закону теж. Якби принцеса була на нашому боці, тоді ще півбіди, а так Доведеться підпрягатись нам, Норліне. Наші люди порозпитували, поприслухалися Надто багато хто ще має сумніви. Проти введення військ на північ чинитимуть опір, зокрема й на півдні, це вже напевно. Нам потрібні додаткові аргументи. Серйозні аргументи.
Тільки без трупів! істерично вигукнув Норлін. Я не хочу мати в себе на руках кров!