Після цього порахували, скільки пушинок іще лишилося на кульбабі. Вийшло рівно двадцять пять.
Слухайте вирок! оголосив поважно суддя й знову підвівся. Всі принишкли й затамували подих, а суддя врочисто вів далі: Мурашка Ферда дістане двадцять пять різок ззаду нижче пояса. Всі двадцять пять йому всипле кат Рогач, а присутніх гостей запрошуємо завтра прийти подивитись.
Присутні в залі зустріли вирок схвальним пожвавленням, а подекуди навіть почулися вигуки «браво!». Всі вже зарані тішилися з такого видовища. А Ферду тим часом відвели й знову замкнули у Слимака.
ЯК ЖУКУ БРОНЗІВЦІ НЕ ВДАЛАСЯ РАДІОПЕРЕДАЧА
Нагорі була кабіна жука Бронзівки уславленого радіокоментатора. Він повинен був вести репортаж по радіо, а поки що смоктав мятну цукерку, щоб мати добрий голос.
Долі юрмилися звичайні жуки брудні й запорошені, різна гусінь і червяки. Посеред майдану стояла велика лава, схожа на стіл, покритий великою скатертиною. Скатертина звисала аж до землі.
Це було місце кари. Поряд стояли майстри-ковалики, що зробили цю лаву.
Невже ковалики? Як же так?
Придивіться уважніше, адже це ті самі ковалики, які завжди помагали Муравликові в його роботі!
Ах ви зрадники! Він так вас любив, а ви змайстрували йому ешафот?
Та раптом юрба загомоніла, цікаві почали озиратися, ставати навшпиньки й гукати: «Ведуть, ведуть!»
Муравлик ішов блідий мов крейда, а за ним простував жук Рогач із замашною
різкою.
Перед лавою Муравлик помітив коваликів і здивовано поглянув їм просто в обличчя, але ті вдавали, що його зовсім не знають, і лише закліпали очима, ніби очі були в них запорошені.
Ану, лягай на лаву! наказав Рогач Муравликові.
Ферда мусив лягти, а ковалики привязали його до лави, щоб він менше крутився, коли почнуть його бити. Муравлик знову пильно подивився їм в обличчя, та ковалики наче вперше його бачили тільки кліпали очима, ніби очі були в них запорошені.
Все готово? запитав нарешті Рогач.
Все, відповіли ковалики й виструнчились осторонь. Тільки один з них на мить нахилився над лавою і щось шепнув. Але ніхто цього не помітив.
А тепер послухаймо, що тим часом говорив по радіо Бронзівка:
Алло, алло, саме цю мить Рогач бере в руки чималу різку. Це дебелий парубок, і я не хотів би скуштувати жодного з його ударів, не те що всі двадцять пять. Увага, увага. Рогач саме наміряється до першого удару, а красуня Сонечко цей час дістає хустинку, щоб втерти носа. Увага, увага, Рогач уже... О-о-о-йой! вигукнув диктор і занімів на якусь мить.
З репродукторів почувся лише тріск, якісь вигуки, метушня, і тільки згодом знову залунав голос Бронзівки.
Прошу пробачити, шановні слухачі, за вимушену перерву. Трапилось щось неймовірне, і я ще досі не можу опамятатись. Коли Рогач замахнувся, щоб ударити підсудного, й різка вже ось-ось мала стьобнути, лава раптом підстрибнула й разом з підсудним Мурашкою Фердою полетіла геть.
Знизу ми помітили, що під лавою мелькнув зелений коник, який, напевне, заліз туди навмисно, а тепер дременув разом з Фердою. Внизу піді мною страшенна паніка. Ковалики, що допомагали катові, у метушні попадали йому під ноги, і Рогач, замість шмагонути лозиною Муравлика, добре потяг нею панну Сонечко. Якийсь черевань, що сидів біля неї, так налякався, що впав, задригавши ногами, й запорошив обличчя панни Сонечко.
Два водолази підхопили панну Сонечко під руки й мерщій потягли до ставка, щоб змити з неї пилюку. Панна Сонечко пручається, верещить, не хоче купатись, а жук-черевань виправдовується, що, мовляв, це сталося ненароком.
Комашня внизу кричить, щоб повернули плату за квитки, хоч ніхто їх і не купляв, а червяк нарікає, що набрався від когось бліх. Ось між хробаками зчинилася бійка, вони вже попадали...
На цьому радіо раптом замовкло. Мабуть, хтось перетяв Бронзівці дрота.
ЩО Ж, ВЛАСНЕ, СТАЛОСЯ?
Можете собі уявити, як був здивований Ферда, коли побачив, що приручений коник, який втік від Сонечка, тепер знову стояв перед ним. Зворушений до сліз Муравлик обняв коника за шию, як тоді, коли вранці побачив його перед своїм порогом. Від хвилювання Ферда не почув навіть, як над ним щось захурчало і біля нього опустилися два ковалики.
Муравлик обернувся до них лише тоді, коли вони його запитали:
То як, вам сподобалось?
Муравлик нічого не розумів. І не дивно, бо звідки йому було знати, що то ковалики все підстроїли так, аби ніхто ні про що не рознюхав. Лише тепер вони все пояснили.
Отже, ковалики як досвідчені майстри самі запропонували зробити лаву-ешафот для Муравлика. Суд погодився, а ковалики нишком привели Муравликового скакуна й заховали під лавою. Коли Рогач замахнувся різкою, вони шепнули: «Гайда!» коник стрибнув і накивав пятами. Оце й усе.
Але для Муравлика, радили вони, буде найкраще, якщо він негайно залишить ці краї. Рогач затаїв на нього велику злість і, напевне, спробує помститись.
Слимак теж як не лусне спересердя. Кажуть, що він набрав у свою хатину цілу зграю озброєних розбишак з якихось невідомих комах і вирушив на пошуки Муравлика. А носаті жуки, судді, зрозуміло, вже видали наказ про арешт Муравлика й оголосили про це по радіо, а тому найкраще Ферді зникнути.