Дон Жуан багатовимірний художній образ, який залишається цікавим для інтерпретації в сучасному літературознавстві й у театрознавстві, маємо численні версії постдраматичних постановок «Дон Жуана», здійснених відповідно до художніх принципів постмодернізму й пост-постмодернізму (метамодернізму).
Саме окреслена психологічна рельєфність героя, багатовимірність, наявність вітаїстичної «безодні», душевної та вольової «прірви», що штовхає на постійні подвиги, визначаючи або демонозалежну долю, або детермінованість соціально-політичним контекстом і власними інтенціями, робить Дон Жуана традиційним образом, який актуалізується в різні культурно-історичні періоди. Чергове українське перевидання класичного твору англійського романтизму свідчить про актуальність образу Дон Жуана у наш час, а також про важливість критичного сприйняття дійсності, часто наділеної численними політичними суперечностями, конфліктами та абсурдом. І напевно, сьогодні важливо не впадати в апатію, не розчаровуватися, просто аналітично розкладати вияви абсурду на ключові чинники і протистояти їм власною активною громадянською позицією.
Наприкінці ХІХ ст. переспів Байронової поеми здійснює П. Куліш39. Вперше українською мовою повністю завершений переклад Байронового «Дон Жуана» було видано у 1985 р.40 Раніше ця поема була надрукована у Москві у російському перекладі Т. Гнедич41. 2001 р. видавництво «Фоліо» видало український переклад Сави Голованівського42 із передмовою С. Павличко, а в 2007 р. твір побачив світ у перекладі Валерії Богуславської у видавництві «Дух і
Літера»43.
«Дон Жуан» Дж. Байрона це твір не стільки про акцентуйовану постать, яка, безперечно, постає ключовою для розгортання художньої реальності, скільки про час, політичний і соціальний контекст, про моральний занепад і кризу віри, політики, соціальних інститутів. Тож саме байронівський «Дон Жуан» повертає нас до себе, пропонуючи замислитися над екзистенційно важливими питаннями, у пошуку відповідей на які ми й народжуємося як свідомі субєкти реальності, наділені активною громадянською позицією, моральним імперативом і волею до змін задля формування комфортного майбутнього, заснованого на засадах гідності та етики.
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ,кандидат філологічних наук, докторант, науковий співробітник відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Дон Жуан
Посвята
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
люди.
15
16
17
Пісня перша
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
звичний вигук наш «побий вас боже!».
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
2767
28
29
30
31
до старих.Вони і не здогадуються навіть,що наклеп нас прикрашує і славить.
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
не мати,я раджу всім жінкам застосувати.
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
них.Альфонсо ревнував, але нікомупризнатись не насмілився б у тому.
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
побачимо сьогодні.
83
84
85
86
87
8878
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
своє вважають глупство винним,а ґандж, властивий друзям і дружинам.
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
ніж поети визначні.Ти шарлатан, наївний, як малятко,чи сват і звідник в кращому випадку.
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
гріх найбільша насолода,а насолода то смертельний гріх!Одних чарують гроші, інших врода,кохання, сяйво успіхів своїхТа всі хисткі і звивисті доріжкине віддалять від смерті анітрішки.
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
мене!84
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
164
165
166
переконався,вмирати поміж двох таких жінок,ніж пурхнути ураз в небесні сфери,мов Кларенс, з бочки доброї мадери!86
167
168
169
170
171
172
173
174
175
176
177
178
179
180
181
182
183
буває плата наша звичназа досвід, котрий доля нам дала!Жуан з кімнати вибіг блискавичноі вже дорога в сад його вела, і раптом дон Альфонсо з кулакамиАле Жуан притис його до брами.
184
185
186
187
188
189
190
191
192
193
194
195
196
197
198
199
200
повинназ дванадцяти, як я гадаю, книг.Три епізоди. Буде в них картинакохання, війн і сутичок морських,жагуча пристрасть, боротьба невпиннаі панорама пекла буде в них все, як Гомер з Вергілієм робили,думок епічних сповнені та сили.
201
202
203
204
205
206
207
208
209
210
211
212
213
214
215
216
як всі джентльмени, ґандж надбати,я скнарою тепер волію стати.
217
218
219
220
221
22299
Пісня друга
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
ввійшов.Місцину ту я знаю препогану,і сам не раз я хвилі тут боровпід натиском лихого урагану,який летить зі сходу стрімголов.Жуан стояв, примруживши повіки,немов прощався з Кадісом навіки.
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27102
28
помп людей негайно відрядили,а інших переносити вантаж.Хто скільки міг, натужували жили і пасажири, як і екіпаж.Але вода в пробоїни щосилигула, все дужче входячи у раж,хоч що попало люди пхали в діри і сорочки, і куртки, і мундири.
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
до біса.
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
пропалобарильце з ромом та копчене сало.
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
поготівні з голоду не стане, ні від страхуспокійно їсти вчителя-невдаху.
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
спинився на спочив,його б отут обпатрали і навітьоливкову його пожерли павіть.
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
юнаковуопанував, неначе він вмира.Але свідомість скинула закови,з душі тяжка звалилася гора,і дівчину, що вразила красою,побачив раптом він перед собою.