КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Сідай, Гобі, не говори. Краєвид я бачу сама, а думки не твоя парафія.
ДРУГИЙ: Тепер і чоловік сидить з нею.
ПЕРША ЖІНКА (жуючи шоколяду): Восьмий.
ПЕРША ЖІНКА (жуючи шоколяду): Гарний мужчина, кіноактор. Моя донька бачила його в ролі конокрада в одному фільмі Ґанґгофера.
ПЕРША ЖІНКА: А я в ролі священика в фільмі Ґрема Ґріна.
ЧОЛОВІК VIII цілує Клер. Акорд гітари.
ДРУГИЙ: Все можна мати за гроші (спльовує).
ПЕРШИЙ: Не в нас.
Він стукає кулаком по столу.
ІЛЛЬ: Двадцять три вісімдесят.
ДРУГИЙ: Запиши.
ІЛЛЬ: Цього тижня я зроблю виняток, але щоб ти мені заплатив на перше, коли дістанеш допомогу для безробітних.
ДРУГИЙ іде до дверей.
ІЛЛЬ: Гельмсберґере!
Той стає. ІЛЛЬ підходить до нього.
ІЛЛЬ: В тебе нові черевики. Жовті, нові черевики.
ДРУГИЙ: Ну і що?
ІЛЛЬ дивиться ПЕРШОМУ на ноги.
ІЛЛЬ: Ви також, Гофбауере. Ви також маєте нові черевики.
Він переводить погляд на ЖІНОК і переляканий підходить до них.
ІЛЛЬ: Ви також. Нові, жовті черевики. Нові, жовті черевики.
ПЕРШИЙ: Не знаю, що ви бачите в цьому особливого.
ДРУГИЙ: Не можна ж вічно ходити в старих черевиках.
ІЛЛЬ: Нові черевики. Як ви спромоглися на нові черевики?
ЖІНКИ: Ми сказали записати їх набір, пане Іллю, сказали записати набір.
ІЛЛЬ: Ага, сказали записати їх набір. І мені сказали записати набір. Кращий тютюн, ліпше молоко, коньяк. Як це ви раптом здобули кредит по крамницях?
ДРУГИЙ: Адже ми в тебе також маємо кредит.
ІЛЛЬ: А чим думаєте заплатити?
Мовчання. Він починає закидати покупців крамом. Усі втікають.
ІЛЛЬ: А чим ви думаєте заплатити? Чим? Чим?
Біжить у глибину.
ЧОЛОВІК VIII: Галас у містечку.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Дрібноміщанське життя.
ЧОЛОВІК VIII: Здається, у тій крамниці внизу щось сталося.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Певно сваряться за ціни на рибу.
Гучний акорд гітари. ЧОЛОВІК VIII підскакує.
ЧОЛОВІК VIII: Ради Бога, Гопсі! Ти чула?
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Чорний леопард. Розлютився.
ЧОЛОВІК VIII (здивовано): Чорний леопард?
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Від мароканського паші. Подарунок. Бігає в сальоні поруч. Великий, злий кіт з блискучими очима. Я його дуже люблю.
До столу ліворуч сідає ПОЛІЦАЙ. Пє пиво. Говорить повільно й розважно. Ззаду надходить ІЛЛЬ.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Можеш накривати стіл, Бобі.
ПОЛІЦАЙ: Чого вам треба, Іллю? Сідайте.
ІЛЛЬ стоїть.
ПОЛІЦАЙ: Ви тремтите.
ІЛЛЬ: Я вимагаю заарештувати Клер Цаханасян.
ПОЛІЦАЙ натоптує свою люльку і повільно її запалює.
ПОЛІЦАЙ: Дивно. Дуже дивно.
МАЖОРДОМ слугує біля столу, приносить пошту.
ІЛЛЬ: Я вимагаю цього як майбутній бурґомістер.
ПОЛІЦАЙ (пускаючи хмари диму): Вибори ще не відбулися.
ІЛЛЬ: Негайно заарештуйте ту даму.
ПОЛІЦАЙ: Себто, ви хочете подати позов на ту даму. Чи її потім заарештують, вирішує
поліція. Чи та дама зробила якийсь злочин?
ІЛЛЬ: Вона вимагає від мешканців нашого міста, щоб вони мене вбили.
ПОЛІЦАЙ: І тому я маю її отак просто заарештувати?
Він наливає собі пива.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Пошта. Пише Айк і Неру. Вітають мене.
ІЛЛЬ: Це наш обовязок.
ПОЛІЦАЙ: Дивно. Надзвичайно дивно.
Пє пиво.
ІЛЛЬ: Нема нічогісенько дивного.
ПОЛІЦАЙ: Дорогий Іллю, це не така проста річ. Обміркуймо цю справу тверезо. Та дама зробила містові Ґюллен пропозицію: за мільярд вас... Ви знаєте, що я маю на гадці. Все правда, я був присутній. Але це ще не причина, щоб поліція вживала якихось заходів проти пані Клер Цаханасян. Кінець-кінцем, ми звязані законами.
ІЛЛЬ: Ідеться про намову на вбивство.
ПОЛІЦАЙ: Слухайте, Іллю. Про намову на вбивство йшлося б тільки тоді, коли б пропозиція вбити вас була зроблена поважно. Це ж ясно.
ІЛЛЬ: Я теж так думаю.
ПОЛІЦАЙ: Отож. А її не можна вважати за поважну, бо платня один мільярд перебільшена, це ж самі мусите визнати. За таке дають тисячу або, може, дві, більше напевне ні, а то знов таки підтверджує, що пропозиція не була поважна, а навіть якби й була, то поліція не може взяти поважно слова тієї дами, бо тоді вийшло б, що вона здуріла, зрозуміло?
ІЛЛЬ: Пропозиція загрожує мені, пане вахмістре, чи та дама здуріла, чи ні. Цілком логічно.
ПОЛІЦАЙ: Нелогічно. Вам може загрожувати не пропозиція, а тільки виконання пропозиції. Назвіть мені дійсну спробу виконати ту пропозицію, чи хоча б навіть людину, що цілиться на вас із рушниці, і я примчу, мов вітер. Але якраз тієї пропозиції ніхто не береться виконати, навпаки. Заява у Золотому Апостолі була надзвичайно зворушлива. Мушу вас, хоч і запізно, поздоровити.
Пє пиво.
ІЛЛЬ: Я не такий певний, як ви, пане вахмістре.
ПОЛІЦАЙ: Не такий певний?
ІЛЛЬ: Мої клієнти купують краще молоко, кращий хліб, кращі цигарки.
ПОЛІЦАЙ: Ну, то тіштеся! Ваше підприємство йде вгору. Пє пиво.
КЛЕР ЦАХАНАСЯН: Купи акції Дюпона, Бобі.
ІЛЛЬ: Гельмсберґер купив у мене коньяк. А він уже роками нічого не заробляє і живе на громадських харчах.
ПОЛІЦАЙ: Я також спробую сьогодні ввечері коньяку. Мене запросили до Гельмсберґерів.
Пє пиво.
ІЛЛЬ: Всі носять жовті черевики. Нові жовті черевики.
ПОЛІЦАЙ: Що ви маєте проти нових черевиків? Зрештою, в мене також нові черевики.
Показує ноги.
ІЛЛЬ: І у вас.
ПОЛІЦАЙ: Гляньте.
ІЛЛЬ: Також жовті. І ви пєте пільзенське пиво.
ПОЛІЦАЙ: Воно смачне.