Лицареса Святого Духа: profession de foi 279290
Лицарський міф Лесі Українки не «вікно в Європу»! Гностицизм в Україні богумильство (М. Драгоманов, І. Франко та інші). Про переваги «літературно зораних епох». Єретичка стихійна чи свідома? «Символ віри» Лесі Українки. Виходимо на Гайне. «Bergidylle»: антитринітаризм (три віки душі); синтез chevalerie і clergie; Святий Дух ім'я платонівського Абсолюту. «До історії релігії й філософії в Німеччині»: індо-маніхейський характер християнської ідеї середньовіччя; Реформація як перемога юдео-деїзму; романтизм як «повернення до середньовіччя». Про принциповість, або Чому лицареса послідовніша за лицаря. Ґендер і походження. Леся Українка дитя аристократичної «контрреформації»?
V. Лицарі під заборолом: народники чи шляхта? (До генези української інтеліґенції)
Загублений гравець (з парадоксів колоніальної історіографії) 291298
«А хіба у нас була своя шляхта?» Трохи теорії: Е. Ґелнер. Від «культури локальних спільнот» (Кирило-Мефодіївське братство й таємні ложі) до «загальної культури». Реабілітуємо братство тарасівців
«Откуда это у них такое хлопоманство?» 298325
Що таке народництво? Російська версія, або Пригоди марксизму в Росії: від Михайловського до Леніна. Українська версія: «весна народів» і «Книги битія українського народу». «Погані правнуки»? «Превращение малорусской старшины в дворянство»: психоаналіз історичної травми. Українське обличчя декабристського бунту. 3 доль «хуторної філософії», або Шляхта і Volksgeist (О. ШпенглерП. КулішОлена Пчілка). Дещо про користь станових привілеїв. Так творився національний проект: від козацького «комітату» до «республіки духа». Воля і рівність. «Лицарські сини»: українське селянство очима народників. Два моральні кодекси Антонович і Данте. Точка перетину: запорізьке козацтво і Мальтійський орден.
Культурне непорозуміння чи конфлікт тожсамостей? 326342
Чи лицар для нас слово іноземне? М. Попович (козацтво й magnificenza) Ю. Іллєнко («Молитва про гетьмана Мазепу») Ліна Костенко («Берестечко») Козацтво і шляхта за В. Липинським. Роль шляхти на переломах історії: збереження тяглости. Аристократична «контрреформація» і етика спадку. Оцінка домодерних українських еліт у дворян і «різночинців»: «прихована війна». Два національні проекти? Дещо про класову ненависть («Літературна Україна» проти «кровної аристократії»). То що ж це значить «Українка»?
VI. «Тайна імени». Історія ордену: символ віри
Філософія української історії в Українчиному міфі: написана 343373
«Не по крові, а по духу»: ім'я як титул. «Українець» (Драгоманов) і «Українка» (Леся): Учитель і Учениця. «Степани» в родоводі Лариси Косач. «Не зраджував України мій батько!». Українське «рицерство» XVII ст.: християнський універсалізм і київське месіанство (до духовних витоків малоросійства). «Другий Єрусалим», «Друга Троя», «Другі Афіни» київський міф від бароко до романтизму. Україна-Еллада у діда й онуки. Проект «плебейської нації»: розрив із «поліетнічною імперією» (А. Каппелер) і відмова від інвестованого в неї «свого національного добра». Виявляємо тему «Боярині» провал лицарської місії. Лицарство Оксанине (про жіночі братства і про присягу шлюбну й побратимську). І Степанове: «без догани» але не «без страху»! «Комплекс Авраама». Архетип «лицаря в темниці». Туга за «славною смертю» («Віла-посестра») як атрибут лицарської культури. Степан і Мартіян: дві версії трагедії вірности. І до чого ж тут середня школа?
і ненаписана 373388
«Україна, якої не знаємо» аналізуємо запроектовані теми міфа: 1) смерть українського Діоніса («війна християнства з релігією предків моїх»); 2) Авель-жінка проти Каїна-чоловіка («баладний мотив про брата й сестру»); 3) українська Реформація й жіноче лідерство («Бондарівна», і не тільки); 4) перша модернізаційна реформа українського лицарства: «мазепинство», або Кость Гордієнко versus «боярин» Степан (до генези українського націоналізму). Аналогія: аристократична історіософія Л. Старицької-Черняхівської. Браво, професоре М. Зеров! І знову до Драгоманова: кредо «ордену».
«Українці» як теоретична проблема 388394
Дещо про труднощі історіописання. Характеристики «локальної спільноти»: нечисленність і ендогамність. Як тепер підняти «покривало Ізіди»? Українські «темні віки» (XXVIII) як біла пляма релігієзнавства. Міф Лесі Українки тільки вершина айсберґа?
VII. Історія ордену: фінал. Герб лілеї. Notre Dame Dolorosa і її помста
Прощання з лицарством: українське як універсальне 395417
З доль полеглого воїнства: Леся Українка як «останній свідок». Чому для неокласиків і «пражан» вершина її творчости «Камінний господар». Наскільки «іспанська» ця драма? Ж. де Бевотт та інші. «Турнір» із Пушкіним: «господар» проти «гостя». Навіщо українському Сізіфові фемінізм? Проблема жіночої влади. Архетип «принцеси на горі» (Леся УкраїнкаЮ. КрістеваЕ. Єлінек). Обґрунтування методу: від фемінізму вперед, а не назад! Чому Іспанія? Дон Жуан як антилицар. Діалектика міфа: версія Тірсо де Моліни І Лесі Українки (подолання романтизму). «Жіночий реванш»: не варт шкірка за виправку! Справжня тема драми: свобода і свавілля. Ще одна паралель: Україна й Іспанія як «крайні точки» фіналу європейського лицарства.