«Хтось когось любить»: 1900-ті проти 2000-х 119138
Жіноча дружба чи сексуальна єресь? Короткий екскурс в історію чуттєвости: «школа почуттів» у XIX ст. Про муки української лінґвістики, або «Мова як діяльність» і «мова як пам'ятник». Чому інфантильний родинний дискурс. Ще один діагноз: культура проскрибованої чулости. 3 історії літературних мов: materna lingua і patrius sermo як територія конфлікту. Про «теплоту» української класики, або Чого коштував нам «рідний Сталін». Культура без родинности і глухий кут лесезнавства. Хвора й самотня! Парадигма торжествує.
III. Історія єресі-І. Містичний шлюб і «релігія любови»
Філософія шлюбу Лесі Українки: життя як творчість 139161
«Он был титулярный советник, она генеральская дочь». Кохання і гроші: історія матеріального краху. Лариса Косач як любовна героїня. Кредо Міріам: любов-жертва. Архетип Ідеальної Коханки. «Муза» й «авторка» два типи жіночого обдарування. Програма «любови-на-смерть»: «Айша та Мохаммед». Трансцендентний ерос. Трохи контексту: Д. де Ружмон та інші. «L'Amour et l'Occident». Світло й Темрява в маніхействі (Міріам). «Хадіджа вмерла». Шлюб небесний проти шлюбу земного. Хто така Прекрасна Дама? Від суфізму й катарської єресі до міфа amor fati. «Леся Українка як міфотворець». Формулюємо гіпотезу: «Європеїзм це гностицизм»?
Біля витоків Українчиного міфа 161216
Блакитна троянда і Десяте небо «Раю». Данте єретик? Дещо про катарську символіку «Божественної комедії». Якого монастиря шукає Любов Гощинська. «Релігія любови» і «релігія XX століття» марксизм: вибір Лесі Українки. Від «Блакитної троянди» до «Руфіна і Прісцілли» тема розвивається «Книжкова драма»? Драматургія Лесі Українки не для сцени, а для екрану (гіпотеза). «Нещасливі коханці» як релігійно змішане подружжя: апостол Павло проти Руфіна і Прісцілли. Необхідний відступ: інтертекстуальність у літературі XIX і XX ст. Танець для «своїх»: Леся Українка проти Г. Сєнкевіча й У. Еко, або Літературний аристократизм проти масової літератури. Трохи церковної історії. Встановлюємо точний час драматичної дії І виявляємо «загублену тему» драми: боротьба ортодоксії з єресями! З'являється Платон (Руфін і смерть Сократа). Дещо про римську соціальність. Прісцілла-проповідниця. Так починались «жіночі єресі» Про «матерів церкви», Христову феміністичну революцію і патристичну антифеміністичну контрреформацію (Teodora Episcopa). Леся Українка єретичка? «В катакомбах»: авторський коментар до п'єси у світлі сучасної теології. «Жінки, що були з Ним»: реабілітація Йоганни. Прісцілла і монтаністська єресь. «Дві Прісцілли»: двійництво як міфологічний мотив. Смисл трагедії ідеальні коханці в історичному світі. До істоти містичного шлюбу. Дві Афродіти Платона («Бенкет») і орфічний слід. Христос проти Діоніса, Roma проти Amor. Шлюб християнський, римський І містичний: сходження ідеальних коханців по щаблях самопосвят до поєднання в Абсолюті. До езотерики «жіночого речення»: від «мови неназивання» до обітниці мовчання. «Орос» Прісцілли. Чи й Лесі Українки також? «Антихристиянський дух» (М. Зеров): виходимо на стежку війни!
IV. Історія єресі-ІІ. У пошуках Абсолюту. Фауст-мужчина і Фауст-жінка
Історія і свобода: до філософії гнозису 217231
Про історичну адекватність релігій. Історіософський песимізм Лесі Українки (і не тільки її). «Утопія в белетристиці» й поетичне візіонерство. З пророцьких технік: Леся Українка і Ямвліх. «Прометеїзм» як альтернатива «релігії проґресу». Від Валентина до Геґеля. Дух у земній історії: падіння Софії і «рідна неволя» розшифровуємо «темні місця». Любов і світила (еони): кредо стихійного гностика. Для чого потрібне мистецтву memento mori? 3 площини історії (Оксана) в простір міфа: рухаємось далі
У пошуках українського Ґрааля 231279
Чому «Лісова пісня» «серце творчости Лесі Українки». «Поет з історією». Поняття гностичної містерії. Трохи бібліографії: з дослідницьких інтуїцій. «Природа» не Мавка, а Лукаш! «Вульґарний Ерос» (Лукаш Килина) і «високий Ерос» (Лукаш Мавка). І знову Платон: Афродіта Пандемос як руїнна сила, або Чому впала Троя. Кассандра і Мойсей. Хто така Мавка? Духи і «стихіалі» (Д. Андрєєв): слухаємо Ваґнера! Шанс духа на просвітління в гностицизмі: Епінойя Світла Amor гнозис («слово»). Де ви, «пневматики»? Помилка В. Петрова. «Лісова пісня» і альбіґойська єресь: Кретьєн де Труа Райнмар Мавка (формула безсмертя). «Я любила вік лицарства». За що? Проблема з першоджерелами. Міннезінґери: беремо слід! Лицарство як релігія-в-собі. Аналізуємо легенду про Ґрааль Український Парсіфаль Лукаш. Орфічний мотив і духовне лицарство. Ніч у «Короля Рибалок». Як лесезнавство у волинському лісі заблудило. До діалектики міфа: «кластер» розростається. Від Килини до Ізольди Білорукої. Лукаш і Мавка: його «гріх незнання» («формула Теодота») і її подвиг «психагога» (Amor як canoscenza трубадурів). Три віки Лукаша. Доля і карма. Мавка-Психея: «очищення вогнем». «Молот відьом» і дещо про вогнепоклонство. Історична аналогія: Майстер Екгарт про сестру Катрей. Ласкаво просимо в пекло! Про національне інфернальне. Ніцше й Ґете. Український Гадес. Т. Шевченко («Великий Льох») і Леся Українка (від «Оха-чародія» до «Того, Що в Скалі Сидить»). Спокуса Фауста і спокуса Мавки, або «Чоловіча цивілізація» Заходу і «жіноча єресь» Сходу. То що ж сказав Заратустра? «Смерть до кінця» (Майстер Екгарт), або Мавка і гнозис: із пекла на світ, зі світу у Світло. «Грай же, коханий, благаю!»: фінал як орфічна містерія. Що внукам Килини до тайн Діоніса? Повертаючись до memento mori: «гностичну» гіпотезу доведено!