Так, там же, Самсон присів на запропонований стілець біля шахового столика. Тільки тепер сам. Батька недавно вбили, а мама з Вірочкою від легеневої інфекції померли.
Горе ж яке!.. задумливо мовив Бабукін і пожував товсті губи.
Сам він зберіг дебелість тіла, незважаючи на продовольчі кризи, які з дивовижною регулярністю змінювали одна одну назвами, але не змістом. Хлібна криза була змінена молочною й масляною, та була змінена мясною, мясна крупяною і знову хлібною.
А до тебе на постій нікого нова влада не привела? озирнувся поглядом по широкій вітальні Самсон, зупинивши свою увагу на високому підлоговому годиннику, час на якому не міг відповідати дійсному.
Ні, Радомицький уберіг від цього. Видав охоронну грамоту, що звільняє від реквізицій, мобілізацій тощо!
Самсон, почувши прізвище ще одного з колишніх товаришів, підвів голову, з цікавістю у вічі Сашкові Бабукіну подивився, ніби прохаючи про продовження.
Він же тепер начальник на залізниці! додав господар квартири. А залізничники, вони від усього поганого звільнені!
Так ти тепер залізничник?
Я ні, що ти! Я на електростанції.
Самсон задер голову й подивився на електричну лампочку, єдину, що світила з чотириріжкової люстри.
Он як! здивувався він. Пощастило тобі! І освіта стала в нагоді!
Де там пощастило! відмахнувся рукою Бабукін. Ось ти платиш за світло?
Ні, відповів Самсон. Так рахунків же не надсилають!
Ніхто з громадян за світло не платить! Тільки місто за трамвай доплачує і з паливом допомагає! А палива вже майже немає! Ми ж на дровах тепер електрику робимо! Ще дві баржі з дровами на Дніпрі залишились, а потім що? Мости деревяні розбирати?
Атож, гість співчутливо закивав. Я ж і сам бачу, світло тільки ввечері, та й то не завжди, вода вранці й увечері, та й не щодня!.. Я про інше хотів порадитися. Може, у тебе там якась робота для мене знайдеться? Ну щоб справою займатися.
Роботи багато, посміхнувся Бабукін. І зарплата хороша. Тільки її не платять.
Як не платять?
Так, не платять. Талони дають, картки, бони якісь на відріз сукна. А грошей майже немає, тому що громадяни за світло не платять Хочеш таку роботу? Тоді влаштую!
Треба подумати Самсон знітився, і господар у відповідь на це ще раз усміхнувся, тільки тепер з гіркотою.
Думай-думай! І не поспішай! Зараз поспішати мусять тільки ті, хто фанерні памятники ставлять!
А їм чого поспішати?
А їм платять грошима за кожну голову памятника! За двоголовий бюст подвійно! Художники тепер у привілеях! Не те що інженери!..
8
Зайшовши в коридор, Самсон спочатку натрапив на військові ящики, а потім, у темряві, і на гвинтівку, що до стіни приставлена була, як мітла. Вона впала й вистрілила. Від переляку Самсон навкарачки присів і почув крізь гуркіт, як усередині квартири з гуркотом двері зачинилися.
Дочекавшись тиші, він іще раз клацнув електричним вимикачем лише для того, аби переконатися, що світла дійсно немає. Потім пройшов до вітальні, знайшов у звичному місці сірники та свічку. З нею в руці озирнувся, намагаючись зрозуміти: куди червоноармійці поділися? Там їх не було, і він заглянув до батьківського кабінету. І побачив їх у кутку просто на підлозі, сидять із переляканими, а тому при свічці ще більш драматичними обличчями.
Ти це що? тремтячим голосом запитав Антон, підводячись.
Темно, відповів винувато Самсон. Вона впала й вистрілила.
Це ти гвинтівку зарядженою залишив? Антон обернувся і злобно зиркнув на товариша.
А чого я? Я не заряджав! відповів Федір, теж піднімаючись із підлоги.
Самсон їх уже не слухав, він намагався зрозуміти, як вони на ніч у цьому кабінеті розмістяться, де тільки канапа й стоїть.
Може, вам краще у вітальні спати? запитав він.
Велика дуже! відповів Федір, почухавши неголену щоку. Оборону важко тримати!
Яку оборону? не зрозумів Самсон.
Ну, якщо нападуть. Треба бути завжди готовим, щоб оборону тримати. Тут менша, зручніше.
А як же ви будете оборону тримати, якщо гвинтівки в коридорі?
Не помітивши в питанні іронії, червоноармійці перезирнулися.
Нє, на ніч сюди заберемо, сказав Антон. Тільки нам тут матрац треба й теплі покривала.
Знайшов їм у комірчині Самсон два вузькі матраци, зі скрині постільну білизну витягнув. Навіть одну велику подушку дістав, що сильно пахла сапокарболем[2].